День пам'яті жертв Голодоморів

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову

Ліна Костенко

20 цікавих фактів про українську мову:

1. Двоїна – втрачена ознака української мови, про яку сьогодні мало хто знає. Наприклад, казали не «два слова», а «дві слові». Двоїну примусово вилучили у 1933 році, задля знищення рис української мови, які відрізняли її від російської.
2. В українській мові існує три форми майбутнього часу: проста, складна і складена.
3. У 1918—1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки. Так, значно ширшими були межі поширення української мови раніше. Слід лише поглянути на мовну карту 1871 р., де солов’їна розлітається «Від Сяну до Дону».
4. Українська мова тісно пов’язана зі старослов’янською — спільною мовою предків всіх сучасних слов’ян. І так, слов’яни – це мовна група, тобто країни, які об’єднує перш за все мова.
5. За доведеними результатами дослідження вченого В.Кобилюха, наша мова сформувалась ще Х-IV тисячоліттях до нашої ери. Тож походження багатьох слів слід шукати в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах. Адже вони виникли значно пізніше за українську
6. Надавати усім словам зменшувально-пестливуформу – це мабуть не тільки особливість мови, а й особливість нашого народу. Навіть державний гімн містить пестливі слова типу «сторонці». Та що там, навіть «воріженьки» у нас звучить надзвичайно лагідно.
7. Попри пестливе звернення до воріженьків, українці все ж сильний народ, який вміє за себе постояти. Про це свідчить словник синонімів, у якому найбільше синонімів, аж 45, має слово «бити».
8. Найбільша кількість слів в українській мові починається з літери «П». Найменш уживаною виявилась літера «Ф». У більшості випадків, слова які починаються з цієї літери, запозичені з інших мов. А ви ніколи не помічали, як старенькі люди вимовляють замість «Ф» – «ХВ»? (фіртка – хвіртка, фанера – хванера, Федір – Хведір).
9. 7 відмінків іменника, до яких ми звикли, вирізняють українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний відмінок, існує лише в граматиці древніх мов: латині, грецькій та санскритській граматиці.
10. В українській мові дві букви «г». Раніше, одна із них, яка позначається як «ґ», була вилучена з уживання, але в 90-ті роки знову увійшла в українську мову.
11. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.
12. Починаючи з вісімнадцятого і до дев’ятнадцятого століття в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма! Тому за кількістю орфографії українська мова перевершує навіть найскладнішу – монгольську.
13. В кінці шістнадцятого — напочатку дев’ятнадцятого століть в Україні використовувалася система письма під назвою «козацький скоропис», у якій начертання деяких букв відрізнялися від прийнятих у кирилиці.
14. Українська мова має напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс). До округу входить Чикаго разом з передмістями. А українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у даній місцевості.
15. В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря. Частково вони присутні й у інших слов’янських мовах, чого не скажеш про російську.
16. Найдовше слово в українській мові – «дихлордифенілтрихлорметилметан». Назва хімікату для боротьби з шкідниками складається аж з 30 літер!
17. Сучасна українська мова налічуєблизько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються до сьогодні.
18. Івана Котляревського не дарма вважають основоположником нової української мови.Офіційно вважається, що саме після видання його «Енеїди», наша мова була прирівняна до літературної.
19. Значна кількість вживаних до сьогодні українських слів та мовних коренів прийшли до нас ще з часів трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні дохристиянських часів та значний слід у древньо-індійській мові — ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тисяч років.

Щорічно 9 листопада вшановують пам'ять Преподобного Нестора Київського - упорядника Повісті минулих літ. Від 1997 ироку в цей день також відзначають День українької писемності та мови. До цієї дати в нашій бібліотеці представлення виставка.

Війна, війна! І знов криваві ріки! І грім гармат, і шаблі дзвін. Могили, сироти, каліки І сум покинутих руїн. 
     Олександр Олесь

…з метою гідного вшанування подвигу Українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, посилення турботи про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань, утвердження спадкоємності традицій воїнів — переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідації суспільства навколо ідеї захисту України…установити в Україні День пам'яті та примирення, який відзначати щороку 8 травня…

Цей день відзначають в Україні і в багатьох інших країнах світу. День встановлений Генасамблеєю ООН в 2004 році. Дату вибрали, тому що саме в цей день у 1945 році була оголошена капітуляція Німеччини у Другій світовій війні. В Україні цей день встановили тільки в 2015 році. А 9 травня відзначається як День перемоги над нацизмом. За законом вшановують пам'ять полеглих радянських солдатів та інших жертв нацизму, подвиги українського народу і шанують наш внесок у перемогу над нацизмом.

26 квітня 1986 року вогонь Чорнобиля опалив землю і душі мільйонів громадян. Аварія на ЧАЕС — найбільша техногенна катастрофа за всю історію ядерної енергетики у світі, яка змінила радіаційну обстановку, екологію, долі людей не тільки на європейському континенті, а й у всьому світі. У 2003 році Генеральною Асамблеєю ООН 26 квітня проголошено Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. З метою гідного вшанування подвигу учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС наша бібліотека підготовула виставку.

Чорнобильські дзвони у душах гудуть…

Чорнобиль! На сполох давно вже не б’ють…

У вічність пішли молодими герої…

О світе, благаю, хоч їх не забудь!

1. Всеукраїнський науково-популярний журнал / Безпека життєдіяльності №4, 2016 с. 32-38.

2. Всеукраїнський науково-популярний журнал / Безпека життєдіяльності № 4, 2018 с. 30-35.

3. Всеукраїнський науково-популярний журнал / Безпека життєдіяльності №4, 2017 с. 32-34.

4. Надзвичайна ситуація № 4, 2005 с. 56-59.

5. Надзвичайна ситуація № 10, 2005 с. 14 - 16.

6. Надзвичайна ситуація № 12, 2005 с. 18-19.

7. Науково - виробничий журнал / Охорона праці № 4, 2006 с. 37-40.

8. Науково - виробничий журнал / Охорони праці № 4 / 2015 с. 58-60.

9. Науково - виробничий журнал / Охорони праці №5 / 2016 с. 18-21.

10. Гусєв О.П. 25 років віч-на-віч з "Чорнобилем". Документально - публіцистичний твір. - К.,

11. Михайло Загреба Пропусти Чорнобиль крізь серце. - Київ, 2002. - 220с.

О книго! Пресвята богиня!

Народу й роду берегиня!

Неопалима купина!

По всіх вертепах і яскинях

Великомученице, ти

Нас освіти і освяти!

(М. Старовойт)

Це один із знакових днів у нашому міжнародному календарі. Талант письменника - яскрава демонстрація духовного начала всього людства. Уміння висловити свої почуття і переживання, думки і образи, події і відносини, і багато чого, що так чи інакше зв’язується з людським світоглядом - справжній дар. Сказати і бути почутим, знайти розуміння і відгук у серцях вдячного читача - це мета будь-якого автора. Далеко не всім вдавалося досягти її. А деякі навіть випереджали свій час, будучи натхненниками і законодавцями нових підходів, і нових поглядів.

Книга - це незамінний носій інформації. Завдяки книгам ми не тільки отримуємо простий і зрозумілий доступ до ідей і знань, моральних і духовних цінностей, ми торкаємося до справжніх творчих досягнень та розумінню краси нашого людства. У світі багатого культурного різноманіття, саме книга є певним вікном у просторі і часі, що відкриває перед нами різні цивілізації і соціальні культури, історичні повороти і неминучий прогрес.

З цієї нагоди у нашій бібліотеці  представлено книжкову виставку.

 1. Авторське право на літературні та художні твори в Україні. - К.: Книжкова палата України, 2000. - 112 с.

2. Право інтелектуальної власності. - К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре ", 2004. - 672 с.

3. Засоби масової інформації. / Українське законодавство. - К. 2004. - 364 с.

4. Борис Грінченко . Вибрані твори в 2-х т. К.: Інтелект - АРТ, 2008. - 448 с.

5. Калинець І. Поезії. - Львів: ЛА, Піраміда, 2008. - 608 с.

6. Ройченко А.А. Одісея овідія. Історичний роман - Одеса: Маяк, 2008. - 420 с.

7. Легкий З. Тарасові страсті. Романи. - Львів, 2007. - 464 с.

8. Костенко Л. Записки українського сумашедшого / Ліна Костенко. - К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. - 416 с.

9. Українські думи / Упоряд. О.К. Артеменко. - К.: Техніка, 2011. - 160 с.

10. В. Королів-Старий. Чмелик навколо світу. - Львів "Світ Дитини". - 2010. - 230 с.

11. Гоян Я.П. Воскресіння Сонця: есе / Київ: Веселка, 2016. - 316 с.

12. Щербаківський Д.М. Козак Мамай: Мистецько-етнографічні праці / - Х.: Факт, 2008. - 512 с.

13. Оцет Л. Купівля і продаж авторських прав на літературні твори - К.: Основи 1996 . - 127 с.

14. Атаманчук Г.А. Основи інтелектуальної власності: курс лекцій. - Рівне: видавець Зень О.М., 2006. - 184 с.

15. Авт. права: Збірник офіц. матеріалів. - К.: Політвидав України, 1981. -301 с.

16. Існови інформаційного права України. - К.: Знання, 2009. - 414 с.

( 1525 - 1583 )

Іван Федоров - першодрукар, діяч слов'янської культури, а також гравер, інженер, ливарник. Деякий час займав посаду диякона церкви Миколи Гостунського. Займався викладанням грамоти. Закінчив Краківський університет і мав диплом бакалавра.

Друкарсько - виробнича діяльність Івана Федоровича мала великий вплив на подальний розвиток українського книгодрукуквання. Спадкоємцем традицій першодрукаря стала друкарня Львівського братства, що діяла протягом кількох століть.

З цієї нагоди в нас представлено книжкову виставку.

1. Запаско Я. Початки українського друкарства. Видаництво "центр Євпропи", - Львів, 2000. - 220 с.

2. Запаско Я. Першодрукар Іван Федоров, Видавництво "Каменяр", - Львів, 1964. - 112 с.

3. Грєзник М. Розповідь про книжку. Державне учбово-педагогічне видавництво "Радянська школа", - Київ, 1964. - 140 с.

4. Козачок В. Іван Федорович - львівський першодрукар, - Львів, 1998. - 18 с.

5. Ісаєвич Я. Першодрукар Іван Федоров на Україні, - Київ. 1964. - 36 с.

6. Приблянков В. Іван Федоров, Видавництво "Дніпро" -  Київ.  1974. - 240 с.

7. Першодрукар Іван Федоров та його послідовники на Україні. Збірник документів, видавництво "Наукова думка" - Київ. 1975. - 344 с.

8. Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН України, В.1 Збірник наукових праць, - Київ "Наукова думка", 1993.

9. Вісник книжкової палати № 4, 2004 с. 52 - 53

10. Вісник книжкової палати № 1, 2009 с. 38 -41

11. Бібліотекарство. Документознавство. Інформалогія № 2, 2010 с. 54 - 60.

12. Ісаєвич Я. Першодрукар Іван Федоров і винекнення друкарства на Україні. В ІІ, Львів. 1983. - 156 с.

13. Овчінніков В. Історія книги: Еволюція книжкової структури. - Львів. видавництво "Світ", 2005. - 420 с.

14. Тимошик М. С. Історія видавничої справи. Вид. ІІ, Київ 2007. - 496 с.

15. Огієнко І. Історія Українського друкарства, Київ "Либідь", 1994. 448 с.

16. Немировский Е. Иван Федоров . - М.: Наука 1985. 320 с.

17. Запаско Л.П. Львівські стародруки. Книгоднавчий нарис. Львів: Каменяр 1983. - 175 с.

18. Запаско Я. Ошатність української рукописної книги. Львів : Фенікс 1998 . - 136 с.

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.

Ліна Костенко

Щорічно 9 листопада вшановують пам'ять Преподобного Нестора Київського - упорядника Повісті минулих літ. Від 1997 ироку в цей день також відзначають День українької писемності та мови. До цієї дати в нашій бібліотеці представлення виставка.

 1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел. - К.: Ірпіль: ВТФ "Перун", 2004. - 1440 с.

2. Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В.М., Тароненко О.О., М.П. Заблюп - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Вид-во "Укр. енциклопедія"

3. Микитюк Оксана Сучасна українська мова: самобутність, система, норма: навч. посібник / О. Микитюк. - 5-те вид., зі змінами. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. - 440 с.

4. Ужченко В. Д. та ін. Сучасна українська мова: Збірник вправ і завдань: Навч. посіб. / В.Д. Ужченко, Т.П. Терновська, Т.С. Маркотенко . - К.: Вища школа, 2006. - 286 с.

5. Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики / Уклад. і гол. ред. В.Т.Бусел. - К.: Ірпіль: ВТФ "Перун", 2004. - 896 с.

100 років з дня Листопадового чину повстання в м. Львові з метою проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР)

“Волею українського народу утворилася на українських землях старої Австро-угорської монархії Українська Держава. Найвисшою державною властю Української Держави є Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла владу в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави.”

Зранку 1 листопада 1918 року кожен львів’янин, що вийшов з дому на прогулянку, до церкви на День всіх святих чи навіть по справах, міг прочитати ці слова в оголошеннях на стінах львівських будинків. Над Ратушею вперше в історії майорів синьо-жовтий прапор. Стало зрозуміло: закінчилась епоха Габсбурґів. Українська Держава, проголошена напередодні, таки відбулась, та що буде далі – не міг сказати ніхто.

100 років від часу створення урядом України Директорії, яку очолили Володимир Винниченко та Степан Петлюра

Директорія відновила республіканський лад і демократичне правління в Україні.  Скликаний Директорією Трудовий конгрес, забезпечив широку представницьку основу української влади. У Паризькій мирній конференції, де вирішувалася доля учасників Першої світової війни, взяла участь українська делегація.

Політика Директорії УНР була спрямована на консолідацію українського суспільства. Її лідери намагалися врахувати вимоги політичних партій і суспільні очікування. За коаліційним принципом сформували уряд – Раду Народних Міністрів. Своєрідним компромісом стала політична система УНР, базована на принципі трудових рад, коли своїх представників у владу могли делегувати тільки «працюючі класи». Натомість у національному питанні взяли курс на розбудову незалежної держави. 1 січня 1919 р. Директорія затвердила закон про державну мову в УНР та закон про вищий уряд Української автокефальної православної церкви, за яким православна церква в Україні мала стати автокефальною. Ухвалили закон про запровадження державної української грошової одиниці – гривні, відповідно до якого з ужитку виводились російські грошові знаки, як царські, так і «керенки». Скасовували приватну власність на землю, яку оголосили «народним добром». За Директорії відбувається розширення дипломатичних зносин УНР, розвивається наука та культура. Одне з найвизначніших досягнень - проголошення Акта Злуки про об’єднання УНР і ЗУНР в єдиній соборній державі.

Однак в грудні 1918 р. без оголошення війни агресію проти УНР розпочала радянська Росія. Її війська швидко просувалися вглиб української території. 2 лютого 1919-го Директорія та весь державний апарат УНР змушені були спішно евакуюватися з Києва до Вінниці. Не витримавши тиску та ваги відповідальності, 10 лютого 1919 р. Володимир Винниченко подав у відставку. Головою Директорії став Симон Петлюра. Саме йому довелося очолювати українську державу в найдраматичніший період її існування. Вона в надтяжких умовах без зовнішньої підтримки продовжувала збройну боротьбу проти «червоної» та «білої» Росії. В листопаді 1920 р. залишки українських військ і державного апарату УНР під натиском переважаючої більшовицької армії змушені були відійти на територію Польщі.

Виставка присвячена 155 річчю від народження української письменниці, громадсько-культурної діячки

Але Бог добрий, простить людям, хоч як вони його гнівають, хоч мордують одні одних, убивають, ошукують, присягають фальшиво, крадуть. Він все ще добрий для них. 

"Земля" (1902)

За словами майбутньої письменниці, вона закінчила лише чотири класи народної школи, тобто мала основу «для дальшого розумового розвою». Ольга Юліанівна багато займалася самоосвітою. Захоплювалася творами з соціології, політології та філософськими трактатами. Шукала себе в музиці (грала на фортепіано, цитрі, дримбі), непогано малювала і грала в театрі. Хотіла навіть стати професійною актрисою, але віддала перевагу літературі. Була людиною з європейським мисленням, її хвилювало питання емансипації — вважала його віянням часу, коли не лише проблеми особистого життя змушували жінку підняти голову і подивитися на світ по-іншому. Кобилянська одна з перших в українській літературі звернулася до відображення жінок-інтелігенток, які прагнуть вирватися з міщанського середовища. І при всьому тому вона залишалася справжньою жінкою. Цікавилася новинками моди, мала вишуканий смак. В юності була жагучою брюнеткою з оксамитовими очима і до глибокої старості зберегла струнку постать.

«Козацькому роду нема переводу».

Ідея козацтва щільно переплелася з історією українського народу. І сьогодні козак - це не той, хто одягнений у шаровари. Козак, це перш за все, воїн за духом, але воюватиме він тільки за одну річ - свободу. То ж нехай прагнення волі та незалежності і надалі буде неодмінною рисою українських козаків.

Цікаво, що святкування Дня українського козацтва збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. З давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Запорожці мали на Січі церкву на честь Покрова Пресвятої Богородиці з її іконою.

З нагоди цієї дати у залі нашої бібліотеки передставлена книжкова виставка.

1. Голобуцький В.О. День українського козацтва. Чорноморське козацтво / Упоряд. та переклад І.В. Голубуцького. - Дніпропетровськ: Січ, 2008. - 494 с.

2. Кащенко А.Ф. Зруйноване гніздо: Історичні повісті та оповідання. К: Дніпро 1991. - 647 с.

3. Кащенко А.Ф. Під корсунем: Історичні повісті. / Передм. упоряд., - К.: Молодь, 1992. - 320с.

4. Кащенко А.Ф. Оповідання про славне Військо Запорізьке низове: Оповідання; Для серед. та ст.шк.віку. - К.: Веселка, 1992. - 271 с.

5. Кащенко А. Збірка творів. - Х.: ТОВ "Оберіг", 2008. - 408 с.

6. Шевчук В.О. Козацька держава як ідея в системі суспільно - політичного мислення XVI - XVIII ст. - К.: Грамота; 2007. - 720 с.

7. Серега С.П. Гетьманські могили / Сергій Серега. - К. Наш час, 2009. - 440 с.

8. Корнієнко О.М. Нариси військової історії України. Сумський слобідський козацький полк 1659 - 1765 рр. / О.М. Корнієнко. - К.: Наш час, 2008. - 488 с.

9. Історія українського козацтва: Нариси. У 2т. Вид. дім "Києво - Могилянська академія", 2006. - 800 с.

10. Голобуцький В.О. Запорізька Січ в останні часи свого існування (1734 - 1775). - Дніпропетровськ: Січ, 2004. - 421 с.

11. Антонович В.Б. Коротка історія козаччини К.: Україна, 2004. - 304 с.

12. Бачинська О.А. Козацтво в "післякозацьку" добу  української історії ( кінець ХVIII - XIX ст.) : Наук. - попул. вид. - К.: Вища школа., 2011. - 287 с.

13. Пасічник М.С. Історія України та її державності: конспект лекцій. - Львів: УАД, 2011. - 760 с.

14. Пасічник М.С. Ісорія України: розвиток державності та культури. Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів / М.С. Пасічник - Львів: УАД, 2016. - 439 с.

15. Апанович О.М. Козацька енциклопедія для юнацтва: Книга енциклопедія про істинне буття українського козацтва / Олена Апанович; К.: Веселка, 2009. - 719 с.