23 квітня - Всесвітній день книги та авторського права

О книго! Пресвята богиня!

Народу й роду берегиня!

Неопалима купина!

По всіх вертепах і яскинях

Великомученице, ти

Нас освіти і освяти!

(М. Старовойт)

Це один із знакових днів у нашому міжнародному календарі. Талант письменника - яскрава демонстрація духовного начала всього людства. Уміння висловити свої почуття і переживання, думки і образи, події і відносини, і багато чого, що так чи інакше зв’язується з людським світоглядом - справжній дар. Сказати і бути почутим, знайти розуміння і відгук у серцях вдячного читача - це мета будь-якого автора. Далеко не всім вдавалося досягти її. А деякі навіть випереджали свій час, будучи натхненниками і законодавцями нових підходів, і нових поглядів.

Книга - це незамінний носій інформації. Завдяки книгам ми не тільки отримуємо простий і зрозумілий доступ до ідей і знань, моральних і духовних цінностей, ми торкаємося до справжніх творчих досягнень та розумінню краси нашого людства. У світі багатого культурного різноманіття, саме книга є певним вікном у просторі і часі, що відкриває перед нами різні цивілізації і соціальні культури, історичні повороти і неминучий прогрес.

З цієї нагоди у нашій бібліотеці  представлено книжкову виставку.

 

 1. Авторське право на літературні та художні твори в Україні. - К.: Книжкова палата України, 2000. - 112 с.

2. Право інтелектуальної власності. - К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре ", 2004. - 672 с.

3. Засоби масової інформації. / Українське законодавство. - К. 2004. - 364 с.

4. Борис Грінченко . Вибрані твори в 2-х т. К.: Інтелект - АРТ, 2008. - 448 с.

5. Калинець І. Поезії. - Львів: ЛА, Піраміда, 2008. - 608 с.

6. Ройченко А.А. Одісея овідія. Історичний роман - Одеса: Маяк, 2008. - 420 с.

7. Легкий З. Тарасові страсті. Романи. - Львів, 2007. - 464 с.

8. Костенко Л. Записки українського сумашедшого / Ліна Костенко. - К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. - 416 с.

9. Українські думи / Упоряд. О.К. Артеменко. - К.: Техніка, 2011. - 160 с.

10. В. Королів-Старий. Чмелик навколо світу. - Львів "Світ Дитини". - 2010. - 230 с.

11. Гоян Я.П. Воскресіння Сонця: есе / Київ: Веселка, 2016. - 316 с.

12. Щербаківський Д.М. Козак Мамай: Мистецько-етнографічні праці / - Х.: Факт, 2008. - 512 с.

13. Оцет Л. Купівля і продаж авторських прав на літературні твори - К.: Основи 1996 . - 127 с.

14. Атаманчук Г.А. Основи інтелектуальної власності: курс лекцій. - Рівне: видавець Зень О.М., 2006. - 184 с.

15. Авт. права: Збірник офіц. матеріалів. - К.: Політвидав України, 1981. -301 с.

16. Існови інформаційного права України. - К.: Знання, 2009. - 414 с.

 

 

 


435 років із дня смерті Івана Федорова

( 1525 - 1583 )

Іван Федоров - першодрукар, діяч слов'янської культури, а також гравер, інженер, ливарник. Деякий час займав посаду диякона церкви Миколи Гостунського. Займався викладанням грамоти. Закінчив Краківський університет і мав диплом бакалавра.

Друкарсько - виробнича діяльність Івана Федоровича мала великий вплив на подальний розвиток українського книгодрукуквання. Спадкоємцем традицій першодрукаря стала друкарня Львівського братства, що діяла протягом кількох століть.

З цієї нагоди в нас представлено книжкову виставку.

1. Запаско Я. Початки українського друкарства. Видаництво "центр Євпропи", - Львів, 2000. - 220 с.

2. Запаско Я. Першодрукар Іван Федоров, Видавництво "Каменяр", - Львів, 1964. - 112 с.

3. Грєзник М. Розповідь про книжку. Державне учбово-педагогічне видавництво "Радянська школа", - Київ, 1964. - 140 с.

4. Козачок В. Іван Федорович - львівський першодрукар, - Львів, 1998. - 18 с.

5. Ісаєвич Я. Першодрукар Іван Федоров на Україні, - Київ. 1964. - 36 с.

6. Приблянков В. Іван Федоров, Видавництво "Дніпро" -  Київ.  1974. - 240 с.

7. Першодрукар Іван Федоров та його послідовники на Україні. Збірник документів, видавництво "Наукова думка" - Київ. 1975. - 344 с.

8. Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН України, В.1 Збірник наукових праць, - Київ "Наукова думка", 1993.

9. Вісник книжкової палати № 4, 2004 с. 52 - 53

10. Вісник книжкової палати № 1, 2009 с. 38 -41

11. Бібліотекарство. Документознавство. Інформалогія № 2, 2010 с. 54 - 60.

12. Ісаєвич Я. Першодрукар Іван Федоров і винекнення друкарства на Україні. В ІІ, Львів. 1983. - 156 с.

13. Овчінніков В. Історія книги: Еволюція книжкової структури. - Львів. видавництво "Світ", 2005. - 420 с.

14. Тимошик М. С. Історія видавничої справи. Вид. ІІ, Київ 2007. - 496 с.

15. Огієнко І. Історія Українського друкарства, Київ "Либідь", 1994. 448 с.

16. Немировский Е. Иван Федоров . - М.: Наука 1985. 320 с.

17. Запаско Л.П. Львівські стародруки. Книгоднавчий нарис. Львів: Каменяр 1983. - 175 с.

18. Запаско Я. Ошатність української рукописної книги. Львів : Фенікс 1998 . - 136 с.

 

 

 

 

 

 

ван Федоров відомий як першодрукар, тому що саме він видрукував в 1564 році в Москві свою першу книгу — «Апостол». А у 1574 році уклав і надрукував перший східнослов’янський посібник — «Буквар» з граматикою. Друкарсько-виробнича діяльність Івана Федоровича мала великий вплив на подальший розвиток українського книгодрукування. Спадкоємцем традицій першодрукаря стала друкарня Львівського братства, що діяла протягом кількох століть.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/chim-vidomiy-ivan-fedorov/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Певний час займав посаду диякона церкви Миколи Гостунського. Займався викладанням грамоти. Закінчив Краківський університет і мав диплом бакалавра.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/ivan-fedorov-biografiya-skorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Іван Федоров — першодрукач, діяч східнослов’янської культури, а також гравер, інженер, ливарник. Певний час займав посаду диякона церкви Миколи Гостунського. Займався викладанням грамоти. Закінчив Краківський університет і мав диплом бакалавра.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/ivan-fedorov-biografiya-skorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Іван Федоров — першодрукач, діяч східнослов’янської культури, а також гравер, інженер, ливарник. Певний час займав посаду диякона церкви Миколи Гостунського. Займався викладанням грамоти. Закінчив Краківський університет і мав диплом бакалавра.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/ivan-fedorov-biografiya-skorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

9 листопада день української писемності та мови

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.

Ліна Костенко

 

 

Щорічно 9 листопада вшановують пам'ять Преподобного Нестора Київського - упорядника Повісті минулих літ. Від 1997 ироку в цей день також відзначають День українької писемності та мови. До цієї дати в нашій бібліотеці представлення виставка.

 

 1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел. - К.: Ірпіль: ВТФ "Перун", 2004. - 1440 с.

2. Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В.М., Тароненко О.О., М.П. Заблюп - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Вид-во "Укр. енциклопедія"

3. Микитюк Оксана Сучасна українська мова: самобутність, система, норма: навч. посібник / О. Микитюк. - 5-те вид., зі змінами. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. - 440 с.

4. Ужченко В. Д. та ін. Сучасна українська мова: Збірник вправ і завдань: Навч. посіб. / В.Д. Ужченко, Т.П. Терновська, Т.С. Маркотенко . - К.: Вища школа, 2006. - 286 с.

5. Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики / Уклад. і гол. ред. В.Т.Бусел. - К.: Ірпіль: ВТФ "Перун", 2004. - 896 с.

100 років з дня Листопадового чину - повстання в м.Львові з метою проголошення ЗУНР

100 років з дня Листопадового чину повстання в м. Львові з метою проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР)

 

“Волею українського народу утворилася на українських землях старої Австро-угорської монархії Українська Держава. Найвисшою державною властю Української Держави є Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла владу в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави.”

Зранку 1 листопада 1918 року кожен львів’янин, що вийшов з дому на прогулянку, до церкви на День всіх святих чи навіть по справах, міг прочитати ці слова в оголошеннях на стінах львівських будинків. Над Ратушею вперше в історії майорів синьо-жовтий прапор. Стало зрозуміло: закінчилась епоха Габсбурґів. Українська Держава, проголошена напередодні, таки відбулась, та що буде далі – не міг сказати ніхто.

 

100 років від часу створення урядом України Директорії, яку очолили Володимир Винниченко та Степан Петлюра

Директорія відновила республіканський лад і демократичне правління в Україні.  Скликаний Директорією Трудовий конгрес, забезпечив широку представницьку основу української влади. У Паризькій мирній конференції, де вирішувалася доля учасників Першої світової війни, взяла участь українська делегація.

Політика Директорії УНР була спрямована на консолідацію українського суспільства. Її лідери намагалися врахувати вимоги політичних партій і суспільні очікування. За коаліційним принципом сформували уряд – Раду Народних Міністрів. Своєрідним компромісом стала політична система УНР, базована на принципі трудових рад, коли своїх представників у владу могли делегувати тільки «працюючі класи». Натомість у національному питанні взяли курс на розбудову незалежної держави. 1 січня 1919 р. Директорія затвердила закон про державну мову в УНР та закон про вищий уряд Української автокефальної православної церкви, за яким православна церква в Україні мала стати автокефальною. Ухвалили закон про запровадження державної української грошової одиниці – гривні, відповідно до якого з ужитку виводились російські грошові знаки, як царські, так і «керенки». Скасовували приватну власність на землю, яку оголосили «народним добром». За Директорії відбувається розширення дипломатичних зносин УНР, розвивається наука та культура. Одне з найвизначніших досягнень - проголошення Акта Злуки про об’єднання УНР і ЗУНР в єдиній соборній державі.

Однак в грудні 1918 р. без оголошення війни агресію проти УНР розпочала радянська Росія. Її війська швидко просувалися вглиб української території. 2 лютого 1919-го Директорія та весь державний апарат УНР змушені були спішно евакуюватися з Києва до Вінниці. Не витримавши тиску та ваги відповідальності, 10 лютого 1919 р. Володимир Винниченко подав у відставку. Головою Директорії став Симон Петлюра. Саме йому довелося очолювати українську державу в найдраматичніший період її існування. Вона в надтяжких умовах без зовнішньої підтримки продовжувала збройну боротьбу проти «червоної» та «білої» Росії. В листопаді 1920 р. залишки українських військ і державного апарату УНР під натиском переважаючої більшовицької армії змушені були відійти на територію Польщі.

Кобилянська Ольга Юліанівна

Виставка присвячена 155 річчю від народження української письменниці, громадсько-культурної діячки

Але Бог добрий, простить людям, хоч як вони його гнівають, хоч мордують одні одних, убивають, ошукують, присягають фальшиво, крадуть. Він все ще добрий для них. 

"Земля" (1902)

За словами майбутньої письменниці, вона закінчила лише чотири класи народної школи, тобто мала основу «для дальшого розумового розвою». Ольга Юліанівна багато займалася самоосвітою. Захоплювалася творами з соціології, політології та філософськими трактатами. Шукала себе в музиці (грала на фортепіано, цитрі, дримбі), непогано малювала і грала в театрі. Хотіла навіть стати професійною актрисою, але віддала перевагу літературі. Була людиною з європейським мисленням, її хвилювало питання емансипації — вважала його віянням часу, коли не лише проблеми особистого життя змушували жінку підняти голову і подивитися на світ по-іншому. Кобилянська одна з перших в українській літературі звернулася до відображення жінок-інтелігенток, які прагнуть вирватися з міщанського середовища. І при всьому тому вона залишалася справжньою жінкою. Цікавилася новинками моди, мала вишуканий смак. В юності була жагучою брюнеткою з оксамитовими очима і до глибокої старості зберегла струнку постать.

 

День Українського козацтва

«Козацькому роду нема переводу».

Ідея козацтва щільно переплелася з історією українського народу. І сьогодні козак - це не той, хто одягнений у шаровари. Козак, це перш за все, воїн за духом, але воюватиме він тільки за одну річ - свободу. То ж нехай прагнення волі та незалежності і надалі буде неодмінною рисою українських козаків.

Цікаво, що святкування Дня українського козацтва збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. З давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Запорожці мали на Січі церкву на честь Покрова Пресвятої Богородиці з її іконою.

З нагоди цієї дати у залі нашої бібліотеки передставлена книжкова виставка.

1. Голобуцький В.О. День українського козацтва. Чорноморське козацтво / Упоряд. та переклад І.В. Голубуцького. - Дніпропетровськ: Січ, 2008. - 494 с.

2. Кащенко А.Ф. Зруйноване гніздо: Історичні повісті та оповідання. К: Дніпро 1991. - 647 с.

3. Кащенко А.Ф. Під корсунем: Історичні повісті. / Передм. упоряд., - К.: Молодь, 1992. - 320с.

4. Кащенко А.Ф. Оповідання про славне Військо Запорізьке низове: Оповідання; Для серед. та ст.шк.віку. - К.: Веселка, 1992. - 271 с.

5. Кащенко А. Збірка творів. - Х.: ТОВ "Оберіг", 2008. - 408 с.

6. Шевчук В.О. Козацька держава як ідея в системі суспільно - політичного мислення XVI - XVIII ст. - К.: Грамота; 2007. - 720 с.

7. Серега С.П. Гетьманські могили / Сергій Серега. - К. Наш час, 2009. - 440 с.

8. Корнієнко О.М. Нариси військової історії України. Сумський слобідський козацький полк 1659 - 1765 рр. / О.М. Корнієнко. - К.: Наш час, 2008. - 488 с.

9. Історія українського козацтва: Нариси. У 2т. Вид. дім "Києво - Могилянська академія", 2006. - 800 с.

10. Голобуцький В.О. Запорізька Січ в останні часи свого існування (1734 - 1775). - Дніпропетровськ: Січ, 2004. - 421 с.

11. Антонович В.Б. Коротка історія козаччини К.: Україна, 2004. - 304 с.

12. Бачинська О.А. Козацтво в "післякозацьку" добу  української історії ( кінець ХVIII - XIX ст.) : Наук. - попул. вид. - К.: Вища школа., 2011. - 287 с.

13. Пасічник М.С. Історія України та її державності: конспект лекцій. - Львів: УАД, 2011. - 760 с.

14. Пасічник М.С. Ісорія України: розвиток державності та культури. Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів / М.С. Пасічник - Львів: УАД, 2016. - 439 с.

15. Апанович О.М. Козацька енциклопедія для юнацтва: Книга енциклопедія про істинне буття українського козацтва / Олена Апанович; К.: Веселка, 2009. - 719 с.

 

 

 

Всесвітній день бібліотек - 30 вересня

У цей день  ми вітаємо колектив бібліотеки УАД. Бажаємо Вам усіх благ, уваги наших читачів і наших справжніх шанувальників! Зі святом бібліотек!

Неможливо дати більшого благодіяння молодій людині, як надати безкоштовний доступ в хорошу громадську бібліотеку.

(Брайт)

З нагоди цієї подій у нашій бібліотеці представлена виставка до Всесвітнього дня бібліотек.

  1. Зотова В., Залітон Л. Даржавна науково - педагогічна бібліотека України носитиме ім'я видатного українського педагога Василя Сухомлинвького // Вісник книжкової палати. - Київ, 2004. - №7. - с. 23-25.
  2. Астапенко Т. Бібліотечне краєзнавство в системі розвитку культури регіону // Вісник книжкової палати. - Київ, 2000. -№8, - с. 3-4.
  3. Винегжаніна Т. Публічні бібліотеки в культурно - освітньому просторі України // Бібліотечна планета - 2013.  №3(61). - с. 4-6.
  4. Колесникова Т., Миргородська А. Наукова модель "Library Publishing" в університетських бібліотеках України та світу // Вісник книжкової палати. - Київ, 2015. - № 3, - с. 24-28.
  5. Балун О. "Все про Європу в бібліотеках": проект Української бібліотечної асоціації // Бібліотечний форум. - 2016. - №3, - с. 51-55.
  6. Онищенко О, Солоїденко Г. Асоціація бібліотек України: етапи становлення та розвитку // Бібліотечний вісник. - 2002. - №5, с. 24-30.
  7. Стратегія Української бібліотечної асоціації на 2015 - 2018 р. // Бібліотечний форум України. - 2015. - №2, с. 50-52.
  8. Маніфест Української бібліотечної асоціації "Бібліотеки в умовах кризи" // Бібліотечний форум. 2015. - №1, с. 48 - 50.
  9. Лісогор В. Бібліотека - берегиня родоводу // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. - 2016. - №4(6), с. 40.
  10. Сокол С. Бібліотеки Польщі: дивовижний культурний феномен // Книжковий плюс. - 2007. №12 (67). с. 32-33.
  11. Загуменна В. Національна бібліотека Данії: враження від професійного візиту українських бібліотекарів // Бібліотечна планета. - 2008.- №4(42), с. 14-15.
  12. Дем'янюк Л. Історії створення Національної бібліотеки та архіву Ісламської Республіки Іран // Бібліотечний вісник. - 2008 - №5, с. 34-43.
  13. Богданов Г. Бшбліотеки сучасних німецьких університетів та тенденцій, формування їхніх фондів. // Вісник книжкової палати. - 2007. - №7, с. 20-23.
  14. Бабій Л. У світі американських бібліотек. // Бібліотечна планета. - 2010. -№4, с.22.
  15. Мотульський Р. Національна бібліотека Білорусії як центр корпоративної взаємодії бібліотеки країни. // Бібліотечний вісник. - 2008. - №2, с. 3-6.
  16. Грабар Н.Г. Бібліотечне спілкування як об'єкти дослідження і практика здійснення. // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформатологія. - Київ, 2001. - №4. с.36-40.
  17. Маніфест української бібліотечної асоціації "Бібліотеки в умовах кризи" // Бібліотечний вісник. - 2015. - №4(228), с.35-38

 

 

Джерело: https://dovidka.biz.ua/vislovi-pro-biblioteku/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

… Бібліотеки не повинні бути тільки сховищами книг, не повинні служити і для забави, для легкого читання, — вони повинні бути центрами дослідження, які є обов’язковими для будь-якої розумної істоти. Н.Ф.Федоров

Джерело: https://dovidka.biz.ua/vislovi-pro-biblioteku/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Бібліотека – це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність. Пам’ятаймо, що у давнину бібліотеку називали «дім життя», «притулок мудрості», «аптека для душі». В. Сухомлинський

Джерело: https://dovidka.biz.ua/vislovi-pro-biblioteku/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Бібліотека – це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність. Пам’ятаймо, що у давнину бібліотеку називали «дім життя», «притулок мудрості», «аптека для душі». В. Сухомлинський

Джерело: https://dovidka.biz.ua/vislovi-pro-biblioteku/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Бібліотека – це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність. Пам’ятаймо, що у давнину бібліотеку називали «дім життя», «притулок мудрості», «аптека для душі». В. Сухомлинський

Джерело: https://dovidka.biz.ua/vislovi-pro-biblioteku/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

До 60-річчя завідувача кафедри Регея Івана Івановича, доктора технічних наук, професора.

Регей Іван Іванович –  керівник кафедри комп’ютеризованих комплексів поліграфічного та пакувального виробництва, доктор технічних наук, професор. Регей І. І. закінчив Український поліграфічний інститут ім. Ів. Федорова у 1982 році за спеціальністю «Поліграфічні машини». У 2007 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук. З 2009 р. -  завідувач кафедри «Машини і технологія пакування» З вересня 2012 р. працює завідувачем кафедри «Поліграфічні і пакувальні машини та технологія пакування». Є членом редколегії багатьох фахових видань.

1. Регей І.І. Споживче картоне паковання (матеріали, проектування, обладнання для виготовлення): навч. посіб. - Львів: УАД, 2011. - 144 с.

2. Регей І.І. Енергоощадна технологія і засоби виготовлення розгорток картонного паковання. - Львів: 2009. - 176 с.

3. Угрин Я.М. Основи пакувальної справи. Металева тара: навч.-метод. посіб. / Я.М. Угрин, Ю.Й. Хведчин, І.І. Регей. - Львів: УАД, 2011. - 120 с.

4. Мельников О.В. Історія академія друкарства. Істоико-бібліографічний довідник 1930 - 2010. Львів 2010, 589 с.

5. Хведчин Ю.Й. Основи пакувальної справи. Загальні відомості: навч.-посіб. / Ю.Й. Хведчин, Я.М. Угрин, І.І. Регей. - Львів: УАД, 2013. - 144 с.

6. Упаковка. - 2015. - №6. - С.44

7. Упаковка. - 2013. - №2.- С.27

8. Упаковка. - 2017 . - №6. - С.29; №3. - С.20

9. Упаковка. - 2014. - №4 . - С.38

10. Упаковка. - 2018. - №3. - С.33

11. Поліграфія і видавнича справа. - 2017. №1. - С.56

12. Наукові записки. -2017.- №1. С.13

 

Просвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!"

      

      

10 травня 2018 року, з метою підвищення рівня правової обізнаності населення, ознайомлення читачів бібліотеки з новаціями у системі юстиції та загальнонаціональним просвітницьким проектом "Я МАЮ ПРАВО", начальником та провідним спеціалістом відділу систематизації законодавства, правової роботи та проавової освіти Управління реєстрації нормативно - правових актів, правової роботи та правової освіти Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гірковим Я.З. та Корпанюк О.П. організовано виставку періодичних видань Міністерства юстицій України в Бібліотеці Української академії друкарства.

           

24 травня - День Різноапостольних Кирила і Мефодія. День слов'янської писемності і культури

Душа, що не знає літер - мертва душа

Кирило

 

Свято встановлено згідно з Указом Президента від 17 вересня 2004 року, в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури, покровителів Європи.

Кирило (827–869) і його старший брат Мефодій (815–885) народилися в македонському місті Фессалоніки (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї воєначальника. За походженням - болгари. Якщо Кирило був стовідсотковим гуманітарієм – здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя, а згодом працював патріаршим бібліотекарем і викладав філософію, а потім перебував навіть на дипломатичній службі, то Мефодій був спочатку військовим, правителем однієї з слов’янських областей поблизу Солуня. Військова кар’єра його не вдовольняла, і він став ченцем, а невдовзі й ігуменом одного з монастирів у Малій Азії.

Згодом брати об’єдналися в просвітницькій діяльності – перекладали слов’янською мовою богослужебні книги, самі писали оригінальні твори, проповідували православ’я, виступаючи проти німецького католицького духовенства, відкривали при церквах школи, готували учнів. Вони упорядкували слов’янський алфавіт і переклали на церковнослов’янську (староболгарську) мову Євангеліє.

На початок ХІ ст. на Русі використовувалися дві системи письма – кирилиця і глаголиця. Певною перевагою кирилиці перед глаголицею було відносно простіше накреслення літер. Автором глаголиці вважають Кирила; її літери переважно пов’язані з грецьким алфавітом. Згодом глаголиця лягла в основу кирилиці, на основі якої склалися алфавіти багатьох народів – українців, білорусів, росіян, болгар, македонців, сербів, чорногорців, а також абетки деяких народів середньої Азії. Донедавна кирилецею послуговувалися румуни і молдавани, але потім вони перейшли на латиницю.

Спроби (в т. ч. силоміць) запровадити замість кирилиці латиницю на західноукраїнських землях (у Галичині в ХІХ ст., у Закарпатті – на початку ХХ ст.) були відкинуті. Існує думка, що кирилиця прийшла до Київської Русі з Болгарії разом із старослов’янськими богослужними книгами після офіційного прийняття християнства у 988 році. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–1057 років.

Своєю діяльністю Кирило і Мефодій заклали підвалини оригінальної слов’янської писемності й літератури, зокрема болгарської. Щороку 24 травня в усіх слов’янських країнах вшановують пам’ять святих Кирила і Мефодія, а також День слов’янської писемності та культури. На сьогодні близько 252 мільйонів людей в Євразії послуговуються кирилицею як національним алфавітом. 1 січня 2007 року, після приєднання Болгарії до Європейського Союзу, кирилиця стала 3-м офіційним алфавітом ЄС, після латини і грецького письма.

З нагоди цієї дати у залі нашої бібліотеки передставлена книжкова виставка.

1. Тимошик М.С. Історія видавничої справи: Підручник. - К: Наша культура і наука, 2007. - 496 с.

2. Запаско Я.П., Мацюк О.Я. Львівські стародруки: Книгознавство. Нарис / Худож. І.П. Плескалко. - Львів: Каменяр, 1983. - 175 с.

3. Запаско Я.П. Ошатність української рукописної книги. - Львів: УАД, "Фенікс", 1998.- 136 с.

4. Різник М.Г. Письмо і шрифти / за редакцією В.І. Касіяна. - К: Вища школа, 1978 - 152 с.

5. 1100 лет славянской азбуки. - М.: Наука, 1988. - 192 с.

6. Трофимович К.К. Практикум з порівняльної граматики слов'янських мов.- Львів: Видавництво Львівського університету, 1960. - 228 с.

7. Лецта О.І., Гончарова В.І. Старослов'янська мова: Збірник вправ, практичних завдань: Навч. посіб. - К: Вища школа, 2004. - 199 с.

8. Кондрашов Н.А. Славянские языки. - М: 1955, - 198 с.

9. Отчий край' 90 / Іторико - літературний збірник, В. 4., К: Видавництво "Молодь", 1990 - 192 с.

10. Ілюстрована енциклопедія історія України в трьох томах / Автор тексту О.Кучерук - К.: 2004. Т.1 - 216 с.

11. Захарневська В.О. Традиції слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія / Бібліотечний Вісник № 5-6, 1993. с.31 - 45

12. Гнатенко Л.А. Просвітителі Кирило і Мефодій у писемних джерелах ЦНБ / Бібліотечний Вісник №2, 1994. - с. 36 - 37

 

 

 

 

8 - 9 травня Дні пам'яті та примиреня, присвячені жертвам Другої світової війни

Війна, війна! І знов криваві ріки! І грім гармат, і шаблі дзвін. Могили, сироти, каліки І сум покинутих руїн. 
     Олександр Олесь 

 

З 2016 року Україна відзначає 9 травня як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги). Пам’ятна дата була встановлена Верховною Радою 9 квітня 2015 року законом Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років в рамках голосування за пакет законів про декомунізацію.          
Ухвалений пакет законів про декомунізацію скасував Закон України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років». В Україні заборонили пропаганду, зокрема й публічне використання, комуністичної та нацистської символік. Окрім того, із законодавства зник термін "Велика Вітчизняна війна".          
Новий зміст відзначення Дня пам'яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні включає в себе:- переосмислення подій Другої світової, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого;
- рівне вшанування пам'яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об'єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (українців, євреїв та ін);
- перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь вшанування.        
Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За наші землі воювали дві тоталітарні системи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя.        
Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок Другої світової. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових і підпільників, понад 5 млн цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 мільйонів жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, значна частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) склали 8-10 млн осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 5,6 тис. мостів, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств.       
Сьогодні українці продовжують нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення. Ми акцентуємо увагу на персональних історіях українців-учасників війни, не лише вояків, а й тих, хто пережив її в тилу чи на окупованій території. Продовжуємо всебічне й об’єктивне висвітлення умов окупації, полону, повоєнного часу, щоб краще зрозуміти реалії того періоду. Розуміємо війну як трагедію та гуманітарну катастрофу, яка коштувала життя мільйонам людей, завдала непоправних втрат цивілізації та культурі. З однаковою пошаною говоримо як про солдат Радянської армії, так і про вояків Української повстанської армії та етнічних українців в складі інших армій – учасників антигітлерівської коаліції.       
Офіційним символом Дня перемоги над нацизмом, як і Дня пам'яті та примирення, є квітка червоного маку – загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів Другої світової війни. В Україні він використовується у власній стилізації, розробленій харківським дизайнером Сергієм Мішакіним. Гаслом обох пам'ятних днів є «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».
 
 З нагоди цієї дати у бібліотеці представленна виставка.
 
 
1. Дмитрук В. Вони боролися за волю України.- Луцьк: ВАТ "Волинська обласна друкарня", 2007.- 1070 с.
2. Грабець О. Командир групи УПА "Південь" полковник "Батько". - Коломия: Видавничо-поліграфічне товариство "Вік", 2001. - 216 с.
3. Косик В. Україна і Німеччина у другій світовій війні. - Париж - Нью-Йорк - Львів, 1993. - 660 с.
4. Гончарук П.С. Історія України / курс лекцій з найдавніших часів до початку ХХ століття . - Київ: "Центр учбової літератури", 2009. - 526 с.
5. Пасічник М.С. Істрія України / Навчальний посібник - Київ: Знання, 2005. - 736 с.
6. Лазарович М.В. - Історія України / Навчальний посібник - Київ: Знання, 2008. - 688 с.
7. Явожко. Спогади в'язнів польського концетраційного табору / до друку підготували: Б. Гук і М. Іваник, - Перемишиль - Торонто - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2007. - 368 с.
8. Архіви окупації. 1941-1944 / Держ. ком. архівів України; Упоряд. Н. Мановська. - К.: Вид. дім "Києво - Могилянська академія ", 2006. - 872 с.
9. Моргун Ф.Г. Сталінсько - гітлерівський геноцид українського народу. Факти і наслідки. - Вид. четверте, перебудоване і доповнене. - Полтава% Дивосвіт, 2008.- 296 с.
10. Курилишин К. Українське життя в умовах німецької окупації (1939 - 1944 рр.) - Львів, 2010. - 326 с.
11. Фрейшин - Чировський. Нарис політичної і сторії України - Львів, 1997. - 248 с.
12. Шелест П."Справжній суд історії, ще перереду". Спогади, щоденник, документи, матеріали. / Упоряд: В. Баран та ін.; За ред. Ю. Шаповала. - К., Генеза, 2004. - 808 с.
13. Велика Вітчизняна війна: ціна перемоги / Т. Дерев'якін // Економіка України, 2000 № 5 ст. 52-58
14. Велика Вітчизняна війна: витоки, ресурси і зброя перемоги / Т. Дерев'якін // Економіка України; 2010 № 5 ст. 30-45