Правила оформлення бібліографічних списків

Складання списку використаної літератури є важливим обов’язковим елементом наукової роботи. Він певною мірою є вираженням наукової етики та культури наукової праці.

Список використаної літератури відображає роботу автора зі збору та аналізу літератури, дозволяє зробити висновок про ступінь фундаментальності проведеного дослідження і охоплює документи, використані при написанні наукової роботи.

Будь-яка наукова робота супроводжується списком літератури, складати який необхідно за певними правилами.

Бібліографічний опис документів здійснюється за стандартами:

Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання : ДСТУ ГОСТ 7.1:2006

Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила : ДСТУ 3582:2013

Скорочення слів і словосполук, поданих іноземними європейськими мовами : ДСТУ 7093:2009

Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила: ГОСТ 7.12–93

Загальні правила

Об’єктами опису є всі види опублікованих та неопублікованих документів на будь-яких носіях.

Джерелом інформації для складання бібліографічного опису є документ в цілому.

Опис документів здійснюється за титульним аркушем, титульним екраном, етикеткою, наклейкою тощо.

Мова бібліографічного опису, як правило, відповідає мові вихідних відомостей документів.

Бібліографічний опис складається за сучасною орфографією.

Числівники в описі, як правило, наводять так, як вони подані у джерелі інформації. Але римські цифри і числівники у словесній формі замінюють арабськими цифрами при позначенні кількості класів чи курсів навчальних закладів; порядкових номерів видання; дат виходу документа; номерів випусків багаточастинного документа.

При складанні бібліографічних списків до курсових, дипломних робіт, дисертацій після прізвища автора перед ініціалами кома не ставиться.

Міжнародний стандартний книжковий номер (ISBN), ціна, відомості про тираж при складанні бібліографічних списків також не вказуються.

 Опис джерел

Кожен запис про книгу чи статтю – це бібліографічний запис, що містить основні відомості:

прізвище автора, його ініціали;

назва твору (без лапок) та відомості про відповідальність;

вихідні дані: місце видання, видавництво, рік видання;

кількість сторінок.

Опис складається з елементів, які поділяються на обов'язкові та факультативні. У бібліографічному описі можуть бути тільки обов'язкові чи обов'язкові та факультативні елементи. Обов'язкові елементи містять бібліографічні відомості, які забезпечують ідентифікацію документа. Їх наводять у будь-якому описі.

Оформлення списку літератури:

Застосовується декілька способів угруповання матеріалу в списку літератури: алфавітний, систематичний, хронологічний, за главою роботи, в порядку цитування та згадки літератури в тексті.

Найбільш часто у наукових роботах використовується алфавітне групування – тобто коли бібліографічні записи розташовуються за алфавітом авторів та заголовків робіт (якщо автора не вказано, або авторів більше трьох):

• розміщення бібліографічних записів при збігу першого слова назви – за алфавітом другого слова і т. д.;
• розміщення праць одного автора – за алфавітом першого слова назви окремих творів;
• розміщення праць авторів з однаковими прізвищами – за алфавітом ініціалів авторів;
• при збігу прізвищ та ініціалів авторів – за алфавітом праць;
• розміщення бібліографічних записів різними мовами:

– спочатку за зведеним українсько-російським алфавітом чи мовами з кириличним алфавітом;

– потім література іноземними мовами в порядку латинського алфавіту.

Відомості про джерела нумеруються арабськими цифрами. Номер ставиться перед бібліографічним записом і відокремлюється від нього крапкою.

Зв'язок бібліографічного списку з текстом роботи здійснюється за номерами записів у списку літератури. Форма зв’язку записів з основним текстом – за номерами записів у списку. Такі номери розміщують у квадратних дужках. Цифри у них показують, під яким номером належить шукати у списку літератури потрібне джерело.

Бібліографічні списки містять описи використаних джерел і розміщуються в кінці роботи. Сторінки списку, як і інші сторінки тексту, нумеруються. Нумерація наскрізна, продовжує нумерацію сторінок тексту.

Використовується назва «Список літератури».

Методичні рекомендації із застосування ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 дивіться на сайті Книжкової палати України

Методичні рекомендації щодо складання бібліографічного опису документа (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання"). – Режим доступу: http://www.ukrbook.net/zakony/metodrek.pdf.
Приклади бібліографічних записів. – Режим доступу: http://www.ukrbook.net/zakony/prykl_bib_zap.pdf.