24 травня - День Різноапостольних Кирила і Мефодія. День слов'янської писемності і культури

Душа, що не знає літер - мертва душа

Кирило

 

Свято встановлено згідно з Указом Президента від 17 вересня 2004 року, в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури, покровителів Європи.

Кирило (827–869) і його старший брат Мефодій (815–885) народилися в македонському місті Фессалоніки (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї воєначальника. За походженням - болгари. Якщо Кирило був стовідсотковим гуманітарієм – здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя, а згодом працював патріаршим бібліотекарем і викладав філософію, а потім перебував навіть на дипломатичній службі, то Мефодій був спочатку військовим, правителем однієї з слов’янських областей поблизу Солуня. Військова кар’єра його не вдовольняла, і він став ченцем, а невдовзі й ігуменом одного з монастирів у Малій Азії.

Згодом брати об’єдналися в просвітницькій діяльності – перекладали слов’янською мовою богослужебні книги, самі писали оригінальні твори, проповідували православ’я, виступаючи проти німецького католицького духовенства, відкривали при церквах школи, готували учнів. Вони упорядкували слов’янський алфавіт і переклали на церковнослов’янську (староболгарську) мову Євангеліє.

На початок ХІ ст. на Русі використовувалися дві системи письма – кирилиця і глаголиця. Певною перевагою кирилиці перед глаголицею було відносно простіше накреслення літер. Автором глаголиці вважають Кирила; її літери переважно пов’язані з грецьким алфавітом. Згодом глаголиця лягла в основу кирилиці, на основі якої склалися алфавіти багатьох народів – українців, білорусів, росіян, болгар, македонців, сербів, чорногорців, а також абетки деяких народів середньої Азії. Донедавна кирилецею послуговувалися румуни і молдавани, але потім вони перейшли на латиницю.

Спроби (в т. ч. силоміць) запровадити замість кирилиці латиницю на західноукраїнських землях (у Галичині в ХІХ ст., у Закарпатті – на початку ХХ ст.) були відкинуті. Існує думка, що кирилиця прийшла до Київської Русі з Болгарії разом із старослов’янськими богослужними книгами після офіційного прийняття християнства у 988 році. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–1057 років.

Своєю діяльністю Кирило і Мефодій заклали підвалини оригінальної слов’янської писемності й літератури, зокрема болгарської. Щороку 24 травня в усіх слов’янських країнах вшановують пам’ять святих Кирила і Мефодія, а також День слов’янської писемності та культури. На сьогодні близько 252 мільйонів людей в Євразії послуговуються кирилицею як національним алфавітом. 1 січня 2007 року, після приєднання Болгарії до Європейського Союзу, кирилиця стала 3-м офіційним алфавітом ЄС, після латини і грецького письма.

З нагоди цієї дати у залі нашої бібліотеки передставлена книжкова виставка.

1. Тимошик М.С. Історія видавничої справи: Підручник. - К: Наша культура і наука, 2007. - 496 с.

2. Запаско Я.П., Мацюк О.Я. Львівські стародруки: Книгознавство. Нарис / Худож. І.П. Плескалко. - Львів: Каменяр, 1983. - 175 с.

3. Запаско Я.П. Ошатність української рукописної книги. - Львів: УАД, "Фенікс", 1998.- 136 с.

4. Різник М.Г. Письмо і шрифти / за редакцією В.І. Касіяна. - К: Вища школа, 1978 - 152 с.

5. 1100 лет славянской азбуки. - М.: Наука, 1988. - 192 с.

6. Трофимович К.К. Практикум з порівняльної граматики слов'янських мов.- Львів: Видавництво Львівського університету, 1960. - 228 с.

7. Лецта О.І., Гончарова В.І. Старослов'янська мова: Збірник вправ, практичних завдань: Навч. посіб. - К: Вища школа, 2004. - 199 с.

8. Кондрашов Н.А. Славянские языки. - М: 1955, - 198 с.

9. Отчий край' 90 / Іторико - літературний збірник, В. 4., К: Видавництво "Молодь", 1990 - 192 с.

10. Ілюстрована енциклопедія історія України в трьох томах / Автор тексту О.Кучерук - К.: 2004. Т.1 - 216 с.

11. Захарневська В.О. Традиції слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія / Бібліотечний Вісник № 5-6, 1993. с.31 - 45

12. Гнатенко Л.А. Просвітителі Кирило і Мефодій у писемних джерелах ЦНБ / Бібліотечний Вісник №2, 1994. - с. 36 - 37

 

 

 

 

посмотрите комедии трейлеры в хорошем качестве
последние и лучшие новости искусства в мире