(1882 - 1951)

"Коли з боку Бахмача і Чернігова рушили на Київ більшовицькі ешелони, уряд не міг послати для відсічі жодної військової частини. Тоді зібрали нашвидкоруч загін із студентів та гімназистів старших класів і кинули їх - буквально на забій - назустріч прекрасно озброєним і численним силам більшовиків. Нещасну молодь довезли до станції Крути і висадили тут на "позиції". У той час,  коли юнаки  (в більшость не тримали в руках рушниці) безстрашно виступали проти більшовицьких загонів, їх начальство, група офіцерів, залишилася в поїзді  і влаштувала пиятику у вагонах; більшовики без зусиль розбили загін молоді і погнали його до станції

Побачивши небезпеку, ті хто знаходився в поїзді, поспішили віддати сигнал до від'їзду, не залишилося ні хвилини, щоб захопити із собою юнаків, котрі лишилися живими..... Шлях на Київ був тепер абсолютно відкритий."

голова Генерального секретаріату

Центральної Ради Дмитро Дорошенко

Представники славнозвісного козацько-старшинського роду Дорошенків з давніх часів вірою та правдою служили українській землі: на початку XVІІ століття — гетьман реєстрових козаків Михайло Дорошенко, засновник роду; пізніше, у період Української національної революції 1648—1676 рр. — гетьман Петро Дорошенко та його брати Андрій і Григорій. Не стало винятком і ХХ століття, а саме доба Української революції 1917—1921 рр., учасником якої був Дмитро Іванович Дорошенко.

08 квітня 1882 р. народився Дмитро Дорошенко – український історик, публіцист, літературознавець, редактор, бібліограф, громадський і державний діяч, голова Генерального секретаріату Української Центральної Ради, міністр закордонних справ в уряді П.Скоропадського.