Історія та сучасність

Бібліотека Української академії друкарства була заснована в 1930 році у м.Харкові при Українському поліграфічному інституті. Під час другої світової війни будинок інституту було зруйновано, також було знищено і фонди бібліотеки. Після війни, а саме 30 травня 1945 року, коли Український поліграфічний інститут було переведено до Львова, бібліотека розпочала своє функціонування, затрачаючи багато старань і коштів на комплектування фондів у важкий повоєнний час. У 1949 році бібліотека дістала офіційну назву Бібліотека Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова, а з 1994-го року Бібліотека Української академії друкарства.

Перші працівники бібліотеки – завідувач бібліотекою Радіонова М.В. та бібліотекар Воєца М.К., переїхали на постійну роботу до Львова з Харкова, і за допомогою навчальних закладів Харкова, Одеси, Москви а також викладачів інституту, комплектували фонди підручниками та навчальними посібниками. В 1947 році інституту були виділені книги з Державного фонду літератури.

За роки роботи Бібліотечний фонд невпинно зростав: у 1946 році в бібліотеці налічувалось 12605 примірників друкованих видань; до 1969 року фонд збільшився до 208000 примірників, а на 1 січня 2011 року він становить більше 400 000 примірників.

На початку свого створення бібліотека містилася лише в двох кімнатах, а на сьогоднішній день її  площа займає майже 900 кв.м. Персонал бібліотеки сформований в окремий підрозділ академії, завданнями якого є забезпечення відповідною літературою навчальної та наукової діяльності академії, збереження бібліотечного фонду, а також надання доступу до світових інформаційних ресурсів.

У структурі бібліотеки функціонують:

  • Відділ комплектування, наукового опрацювання літератури та організації каталогів;
  • Відділ книгозберігання та обслуговування читачів;
  • Довідково-бібліографічний та інформаційний відділ;
  • Сектор читальних залів;
  • Абонемент художньої літератури;
  • Сектор електронної обробки документів.

Розгалужена структура бібліотеки академії дає змогу щорічно обслуговувати понад 5000 читачів, видавати близько 400000 друкованих видань, а нововведення та добре налагоджена робота бібліотеки сприяють ефективному, всебічному задоволенню запитів читачів: студентів, аспірантів, професорсько-викладацького складу, працівників академії.

Формування академічної бібліотеки – довготривала справа, наслідок старань згуртованих працівників, серед яких один з її перших завідувачів І.Т.Павлик, який очолював бібліотеку з 1949 року по 1963 рік. Він прийшов у бібліотеку УПІ в 1946 році на посаду бібліотекаря, маючи за плечима досвід роботи в книгарнях Культурно-освітнього товариства у Львові (1909-1919рр.) і бібліотеці Львівського відділення Інституту літератури АН УРСР (1944-1946рр.). Вважаючи, що бібліотека має бути не тільки освітнім, але й науковим закладом, що вона мусить задовольняти потреби і уподобання своїх читачів, він формував фонд згідно цих принципів. «В книгозбірнях має бути все», - вважав Іван Тимофійович Павлик, тому фонд бібліотеки, який формувався з 1945 року, є не вузько галузевим, а, можна сказати, універсальним: сьогодні ним може скористатися і вчений, і студент, і школяр. Також І.Т. Павлик організував роботу МБА і перші читацькі каталоги.

Довгі роки бібліотекою керував Володимир Кирилович Косінов (1963-1987рр.). Під його керівництвом структура бібліотеки постійно реформувалась та розширювалась. Так в 70-х роках було організовано відділ обробки літератури, яким керував старший бібліотекар Скалений Теофіл Йосипович, а вже наприкінці 70-х років почав діяти відділ комплектування та обробки літератури, першим завідувачем якого була Папроцька Любов Степанівна. В 1983 році розпочав свою роботу довідково-бібліографічний та інформаційний відділ.

На основі списків праць викладачів Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова, які розпочав укладати Володимир Кирилович, працівниками видавництва та бібліотеки видано біобібліографічний покажчик «Друковані праці науково-педагогічних працівників Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова, опублікованих 1930-1970рр», у 2-х частинах.

У 80-х роках в гуртожитках вузу діяли філіали бібліотеки. Одним з філіалів керувала Мошихіна Олімпіада Василівна – чудовий керівник літературних гуртків та організатор читацьких конференцій, вечорів.

Кожен з керівників вклав свій вагомий внесок у розвиток бібліотеки.

З року в рік зростали фонди, які вимагали додаткових приміщень та зусиль, тому перед бібліотекою постало завдання реорганізації її структури.
Під керівництвом Діни Гнатівни Дубової, яка очолювала бібліотеку з 1984 по 2004 рік, розпочали роботу три спеціалізовані читальні зали (суспільно-гуманітарної літератури, технічної літератури, літератури з мистецтва) з відкритим доступом до фондів (головний корпус на вул. Підголоско) та був виділений окремо абонемент художньої літератури. На абонементі головної бібліотеки в 1987-1988 рр. були введені кишенькові читацькі формуляри, які сприяли швидшому обслуговуванню читачів.

Одним з завдань бібліотеки – є створення належних умов праці читачів. І  великою справою стало те, що в 1997 році Діна Гнатівна відкриває  читальний зал, а згодом оновлює абонемент головної бібліотеки.

Під її керівництвом було проведено вивчення фонду бібліотеки та відбір рідкісних та особливо рідкісних видань. На основі цього відбору був створений фонд рідкісних та особливо рідкісних видань, куди ввійшло близько 800 примірників видань з кінця XVIII – XX ст.

Згідно з наказом Мінвузу УРСР №26 від 08.02.1990року був проведений огляд-конкурс роботи бібліотек по реалізації Закону «Про мови в Українській РСР». Бібліотека Українського поліграфічного інституту, під керівництвом Діни Гнатівни взяла активну участь у конкурсі: закуповувала книги українською мовою, проводила різні масові заходи по сприянню підвищення національної свідомості студентів, прищеплення їм любові до рідної мови, української культури і літературної спадщини. За результатами конкурсу наша бібліотека зайняла третє місце.

Нововведення та добре налагоджена робота бібліотеки сприяли ефективному, всебічному задоволенню запитів читачів: студентів, аспірантів, професорсько-викладацького складу, працівників академії.

Бібліотекар, бібліограф – це не лише працівник, який видає книги або бібліографічну інформацію. Це, в першу чергу фахівець бібліотечної справи, фахівець з профілю вузу, це – свого роду психолог, педагог і вихователь читача. Всі ці якості притаманні прекрасній людині, фахівцю своєї справи – Іванні Андріївні Королишин.

За 35 років бібліотечної роботи в інституті, Іванна Андріївна пропрацювала від бібліотекаря до завідувача відділу книгозберігання та обслуговування читачів та стала першим завідувачем довідково-бібліографічного та інформаційного відділу, продовжила розпочату роботу по МБА, створила всі нині існуючі бібліографічні картотеки бібліотеки, і на вищому рівні вела довідково-інформаційну роботу. Іванна Андріївна очолювала відділ сім років, і сьогодні вона на заслуженому відпочинку.

Понад 35 років в бібліотеці працює Емілія Петрівна Годованська, яка до 2010 року очолювала відділ книгозберігання і обслуговування читачів. Своїми знаннями та професійними навиками Емілія Петрівна організовувала роботу відділу так, що читачі в короткий термін могли отримати необхідну літературу: навчальну чи наукову; книги або журнали.

В усі періоди розвитку бібліотеки, велика увага приділялася вдосконаленню процесів наукової обробки видань, покращенню довідково-пошукового апарату. Проводився аналіз використання фонду, каталогів та картотек шляхом опитування читачів.

З 2004 р. бібліотеку очолює випускниця Харківського державного інституту культури Світлана Геннадіївна Янчишин. Під її керівництвом було проведено комп’ютеризацію бібліотеки. Створено комп’ютерний читальний зал, де студенти, аспіранти, викладачі академії мають доступ до світових інформаційний ресурсів та можливість працювати з електронним каталогом бібліотеки. Бібліотека використовує комп’ютерну бібліотечну програму «УФД / Бібліотека».

З 2002 року за ініціативи С.Г.Янчишин  створенні іменні фонди відомих вчених академії: к.ф.н. Мирослава Львовича Бутрина та д.т.н. професора Едуарда Тимофійовича Лазаренка.

Бібліотека Української академії друкарства постійно проводить роботу з удосконалення інформаційно-бібліотечного обслуговування шляхом використання як традиційних так і новітніх технологій. На сьогодні вона займає чільне місце серед бібліотек вузів України.

Сьогодні в штаті бібліотеки є  працівники: Біляковська О.В., Іваніцька О.Б., Борачок Н.М., Застріжна М.М., Климкевич І.Б., Кулай Н.І., Корендович С.Є., Гаряєва В.І., Кожушина О.І., Крупа О.С., Стеців Н.М., Мец Г.К., Семенів В.І., Войцеховська І.Й., Дутка Н.П., Васильців М.М., Лозинська А.Р.

Всі працівники бібліотеки мають вищу освіту і є досвідченими фахівцями. Знання, вміння, терпеливість, відданість, доброта, сумління – це риси, що притаманні людям цієї шляхетної професії.
Працюючи  на майбутнє, ми не забуваємо всіх тих, хто працював у нашій бібліотеці  і своєю роботою творив сьогодення. Це: Бігун В.Ф., Біляковська М.І., Виноградова С.М., Грабовецька І.І., Гулюк М., Данилевська С., Думич Т.Г., Жиляєва Н.Ф., Загачевська М., Караман Н.І., Колесник А.В., Колодяжна О., Кривошеєва А.М., Люта І.В., Маслова В., Мец Л.Р., Мец Р.Є. Монастирська С., Наумова В., Одинцова О.М., Омельченко Н.І., Папроцька Л.С., Савельєва Л., Стешко А.Г., Трифонова Л.І., Фадєєва О.Ю., Циханович В., Шуст Л.
Завдяки праці бібліотекарів, бібліографів багатьох поколінь бібліотека УАД  має найповніші зібрання видань з поліграфії та видавничої справи в Україні.

посмотрите комедии трейлеры в хорошем качестве
последние и лучшие новости искусства в мире