(1909 - 1937)

 Богдан-Ігор Антонич — яскрава, оригінальна мистецька постать в українській літературі, поет-новатор, чия творча доля переконливо засвідчує: великий талант, за словами Дмитра Павличка, «обов'язково пробивається крізь тернові хащі ідейних манівців і хитань на шлях передових думок свого часу, шлях, поєднуючий серце художника і серце його народу».

 Тиша – це мова, якою говорить до людини Бог.

Щастя – це трикутник, а в нім три боки: віра, надія, любов.