13 вересня о 12:20 в Українській академії друкарства у Львові відомий літературознавець, автор і видавець Ростислав Семків презентує нову книгу – «Як читати класиків». Автор розповість про пошук особистої читацької стратегії, що, коли і як читати, як отримувати користь і задоволення від книжок.

Ця книжка про підкорення могутньої сили — сили літератури.

Автор веде непростим, проте цікавим шляхом: через різні жанри та творчість відомих письменників — від Олександра Дюма та Еміля Золя до Вірджинії Вулф та Джона Толкіна. За час подорожі читач навчиться розуміти книжки краще: вловлювати неочевидні сенси і зв’язки між текстами, отримувати задоволення від складного письма і, врешті, виробляти власні стратегії читання.

Rostyslav Semkiv – літературознавець, критик, автор книги «Як писали класики», перекладач, директор видавництва «Смолоскип», доцент кафедри літературознавства «Києво-Могилянської Академії». Лектор Litosvita. Центр літературної освіти. Стажувався у Гарвардському університеті. Член журі багатьох літературних премій.

Дата і час: 13 вересня (четвер), початок о 12:20.

Місце: Українська академія друкарства
м. Львів, вул. Підголоско 19, конференц-зал (ауд. 101)

Вхід вільний.

Організатори: Видавництво Pabulum, Кафедра медіакомунікацій УАД

День дизайнера-графіка щорічно відзначається 9 вересня. Це свято приурочене всім співробітникам цієї професії. І воно показує, наскільки вони важливі для нашої країни. Його почали відзначати ще в 2009 році, в день народження Володимира Чайки, який є одним з провідних фахівців у цій сфері. І в честь такого свята, як День дизайнера-графіка України, ми вирішили розповісти вам про історію та традиції цього свята.

День дизайнера-графіка України 2017: історія свята

Це торжество дуже молоде. Перший раз день дизайнера-графіка відзначали тільки в 2005 році, в невеликій компанії, і тоді про це майже ніхто не чув. А ось на честь 50-річчя Володимира Чайки, одного з кращих графіків нашого часу, в 2009 році, це свято почали відзначати більш широко. Варто кілька слів сказати про фахівця, в честь якого і з'явився День дизайнера-графіка. Володимир Чайка – дуже відомий фахівець у своїй галузі, лауреат численних нагород і премій, а його роботи вже не перший рік вважають еталоном.
Варто врахувати, що день дизайнера-графіка поки що не є офіційним, тому чекати вихідних 9 вересня не варто.

День дизайнера-графіка України 2017: традиції свята

Говорити про масштабні традиції цього свята поки що занадто рано. Адже день дизайнера-графіка ще занадто молодий. Незважаючи на це, в професійних колах він відзначається дуже широко. Практично в кожній компанії, де є фахівці цієї сфери, проходять урочисті привітання, можливо вручення грамот і премій за роботу. Крім цього, в день дизайнера-графіка можна зустріти досить багато різних корпоративів. Це свято дуже важливе для всіх, хто працює в даній сфері, тому сподіваємося, що незабаром воно стане офіційним.

Щиросердечно вітаємо Кафедру ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ та МИСТЕЦТВА КНИГИ Української академії друкарства з цим святом!!! Ця кафедра є однією із найдавніших в Україні, що готує дизайнерів, художників-графіків для видавництв та поліграфії. Бажаємо творчого натхнення та успіхів у роботі !

19-23 вересня відбудеться 25 Форум видавців | Book Forum – найбільший книжковий, літературний, культурний захід України і Центрально-Східної Європи. Упродовж 5 днів можна буде відвідати 1000 культурних та освітніх заходів, поспілкуватися з авторами і придбати книжки. Весь Львів традиційно перетвориться на Book Forum, адже події відбуватимуться у Палаці Мистецтв та 50 локаціях міста.

Фокусна тема фестивалю – Ринок свободи.
У межах фокусної теми ми хочемо поговорити про те, як кожен з нас «торгує» своїми уявленнями про свободу під тиском обставин: щоразу підвищуючи або знижуючи ставки. Про те, як визначається ціна на свободу, залежно від умов торгівлі та суб’єкту, який стає її споживачем. Про спекуляції поняттями свободи, які активно використовуються у пропаганді.

Деталі: bookforum.ua

Презентації доповідей III-ої Міжнародної науково-практичної конференції «Бібліотеки закладів вищої освіти: досвід та перспективи» доступні на сайті Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова:

http://lib.onu.edu.ua/ua/ukrayinska-iii-ya-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-biblioteki-zakladiv-vishhoyi-osviti-dosvid-ta-perspektivi/

4 липня у Львівському палаці мистецтв відбулася виставка художника - живописця і графіка, Заслуженого діяча мистецтв Володимира Стасенка. Назву та основну тематику виставки чудово пояснив її куратор, історик мистецтва Роман Яців: “ Тема виставки – діалог між чоловіком і жінкою. Діалог фізичний, у поглядах, у рухах, у положенні тіла. І в назві виставки якраз зашифровано реакцію глядача на цей діалог”. Завдяки полотнам, які були намальовані у різні роки, глядачі змогли побачити, як мінявся стиль письма художника упродовж двадцяти років та оцінити вражаючу динаміку образів, прихованих у багатозначних ілюзорних картинах, гармонію та багатство палітри у мальовничих пейзаж.

Основою композиції стануть шість великих нових робіт. Усі решта - понад півсотні робіт, допоможуть максимально розкрити їх. Це перша персональна виставка митця у залах Палацу мистецтв. Але Володимир Стасенко активний учасник виставок-конкурсів Осіннього та Весняного Салонів, виставки "Текстилізм" та інших. Персональні виставки митця пройшли в Україні, Польщі та Німеччині. твори зберігаються у приватних колекціях в Україні та за кордоном.

Володимир стасенко народився у Львові у 1972 році, закінчив Львівське училище прикладного мистецтва ім. І.Труша, Українську академію друкарства, аспірантуру кафедри історії та теорії академії мистецтв. Кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник НДЧ Львівської академії мистецтв, доцент та завідувач кафедри Книжкової графіки та дизайну друкованої продукції Української академії друкарства. Лауреат обласної премії у галузі дизайну (2015), заслужений діяч мистецтв України (2016), член активу НСХУ, Спілки критиків та істориків мистецтва, Спілки дизайнерів України.

Колектив бібліотеки Української академії друкарства вітає Володимира Статенка з відкриттям виставки у Львові та зичить йому творчого натхненння та наснаги для створення нових шедеврів.

III Міжнародна науково-практична конференція "Бібліотеки закладів вищої освіти: досвід та перспективи" відкрила свої дружні обійми!

З вітальним словом від імені двох братніх установ, Наукова бібліотека ім. М. Максимовича КНУ Тараса Шевченка і Наукова бібліотека ОНУ імені І. І. Мечникова виступили Сербін Олег і Марина Подрезова.

Українська бібліотечна асоціація допомогла скласти невеличкий рейтинг найцікавіших бібліотек України.

Загалом в Україні  нараховується понад 40 000 бібліотек.Вони всі різні за розмірами і вмістом: від маленьких сільских до багатоповерхових будівль з розкішними фондами. Ось кілька найцікавіших бібліотек з великого розмаїття.

Найдавніша бібліотека

Найдавнішою діючою читальнею країни можна вважати Наукову бібліотеку Львівського національного університету імені Івана Франка. Вона заснована 1608 року як книгозбірня львівського Єзуїтського колегіуму. Фонд нараховує три мільйони видань. За більш ніж 400 років існування бібліотека бачила багато. У XVII столітті тут не просто зберігали книги, а виховували інтелектуальну еліту, яку, між іншим, зобов'язували регулярно підтримувати гідний фінансовий стан читальні пожертвами.

Минуло століття, бібліотека зазнала численних втрат під час пограбування шведами у 1704 році, проте швидко відновилася. Книги та рукописи до її фонду завозилися з усієї Європи. Поступово виникла потреба в більш облаштованому приміщенні. Так у 1905 році з'явилася нова будівля зі скляним дахом, великим читальним залом, ще й розписами і написами латиною, які мали наштовхувати студентів на філософські роздуми. Попри втрати під час Другої світової війни, Наукова бібліотека Львівського національного університету не втратила головне - свою неперевершену атмосферу аристократизму, науки та благородства духу, які відчуваються й зараз.

Найперша публічна бібліотека

В 1829 році в Одесі за наказом Миколи I граф Воронцов заснував першу публічну бібліотеку на території України, а у Російській імперії вона стала другою після Імператорської бібліотеки у Санкт-Петербурзі. Головне приміщення Одеської національної наукової бібліотеки імені М. Горького  являє собою один із кращих зразків бiблiотечної архітектури в країні в стилі неокласицизму (архітектор Ф. П. Нестурх). Сам граф Воронцов доклав зусиль до заснування бібліотеки та подарував "зібрання дорогих за рiдкiсністю творів". Це були 600 томiв французьких класикiв у розкiшному виданнi Фiрмена Дiдо. Приклад губернатора наслiдували багатi одесити, i кiлькiсть книг у бiблiотецi почала швидко збiльшуватися.

Сьогодні найстаріша публічна книгозбірня України зберігає унікальний різноплановий п'ятимільйонний фонд документів з усіх галузей знань майже 130 мовами світу, який є невід'ємною складовою національної та світової культурної спадщини і перебуває під охороною держави та ЮНЕСКО.

Бібліотека з найбільшим фондом

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (Київ) нараховує у своєму фонді 15 мільйонів 480 тисяч книг! Зважаючи на таку цифру, недивним є той факт, що бібліотека імені Вернадського належить до числа десяти найбільших національних книгозбірень світу.

"Вернадці" належить ще один рекорд. Вона є найбільшою за своєю площею бібліотекою країни - будівля нараховує 27 поверхів. Універсальними інформаційними ресурсами бібліотеки користується близько 500 000 читачів, яким щорічно видається до 5 мільйонів документів. 

Найбільша дитяча бібліотека

Національна бібліотека України для дітей, що в Києві на Нивках, щороку приймає більше 20 тисяч читачів, а також відвідувачів, які приїжджають на екскурсію, щоб на власні очі побачити цей казковий палац, оздоблений авторськими керамічними панно і композиціями видатної української художниці-керамістки Ольги Рапай. Книгозбірня заснована у 1967 році. Її фонд складається з 500 000 примірників книг, журналів, аудіозаписів. Національна бібліотека для дітей вчить малечу правильно працювати з інформацією, бібліотечними картотеками. Але головне - прагне прищепити сприйняття бібліотеки як місця, де можна провести час з друзями, займаючись у гуртках, показати власні таланти на творчих виступах, поділитися науковими відкриттями і дослідженнями.

Найкраща в 2014 році

Українська бібліотечна асоціація разом з Міністерством культури з 2008 року заохочують книгозбірні до самовдосконалення шляхом конкурсу та змагання за звання кращої. Так, у 2014 році кращою бібліотекою країни стала Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка. Вона є другою після бібліотеки імені Вернадського за розмірами фонду, який налічує 7 мільйонів видань. Заснована у 1886 році культурними активістами, які власними силами та доброю волею городян, що жертвували гроші або книги, за перші десять років сформували зібрання з 40 000 томів.

У 1904 році працівниця бібліотеки Л. Хавкіна створила та оприлюднила проект бібліотечної освіти, за рік її книга "Библиотеки, их организация и техника" здобула золоту медаль на Всесвітній виставці у Бельгії. Власне, освітянський рух книгозбірня підтримувала весь час свого існування. Її дитячий відділ у період революційних подій 1917 року допомагав гуртувати дітей, за допомогою книг прикрашаючи важкі будні. В наш час Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка активно співпрацює із закордонними вишами, відряджає своїх співробітників для участі у міжнародних науково-дослідницьких конференціях, отримує відзнаки від держави та харків'ян.

Бібліотека - це не завжди сіре нудне місце, де потрібно працювати із запиленими книгами. Пора розвіяти цей стереотип.

Rijksmuseum Reading Room, Амстердам

В приміщенні не лише можна читати чи працювати за комп’ютером. Там також є музей, де зібрана величезна колекція старовинних гравюр.

Та бібліотека в місті Амстердам, яка дозволяє відвідувачам не лише перечитувати інформацію з книг, а й переглядати гравюри з колекції музею. Щоб переглядати інформацію відвідувач повинен бути старше 16 років. В бібліотеці працює співробітник, який допомагає шукати потрібну інформацію, якщо відвідувачі не справляються.

Real Gabinete Portugues de Leitura, Ріо-де-Жанейро

Бібліотека була побудована в 1837 році групою імігрантів з Португалії. У той час це була перша будівля, яку побудували для розвитку португальської культури в країні.

Будівлю бібліотеки було побудовано в 1837 році. Будівельниками були група іммігрантів з Португалії. Свого часу це була перша установа, яку побудували для розвитку португальської культури в країні. Стиль бібліотеки включає в себе елементи готики і ренесансу. В бібліотеці близько 350 000 книг і рукописів. Крім книг, тут зберігається колекція картин.

Strahov Monastery Library, Прага

Одна із найвідоміших бібліотек світу розташована в Страговському монастирі в Чехії. Це місце щороку відвідують дуже багато туристів.

Книги у бібліотеці поділені на 2 зали: духовна і філософська література. До того, окрім бібліотеки, монастир славиться своїми броварнями.

Страговський монастир є не тільки місцем паломництва, а й територією, де розташована одна з найвідоміших бібліотек світу. Бібліотеку при монастирі відвідують сотні туристів рік. Книги розміщені в двох залах: духовному і філософському.

Admont Abbey Library, Австрія

Бібліотека розташована в абацтві Адмонт та була побудована у 1776 році. Її довжина складає 70 метрів, а ширина – 14 метрів: це найбільша бібліотека при монастирі.

Колекція налічує близько 70 тисяч книг. Інтер’єр будівлі прикрашав своїми фресками Бартоломео Альмонтонте і скульптурами Йосиф Стаммель – вони вважались одними із кращих митців свого часу.

Trinity College Library, Дублін

Це найстаріша бібліотека в Ірландії – її історія починається в 1592 році. Сьогодні в стінах будівлі зберігається близько 5 тисяч різних журналів, книг та рукописів.

У бібліотеці Трініті Коледжу зберігається знаменита середньовічна Келльська книга: чотири Євангелія разом з тлумаченнями, які прикрашені мініатюрами і візерунками.

Suzzallo Library, Вашингтон

Ця бібліотека є головною бібліотекою Вашингтонського Університету та найбільш упізнаваною будівлею в США. Вона була названа на честь президента університету, який пішов у відставку в 1926. В бібліотеці знаходиться близько 6 мільйонів різних книг. Також вона може похвалитися і величезною колекцією дитячої літератури.

Canadian Library of Parliament, Оттава

Найпопулярнішою та найкрасивішою частиною бібліотеки є її стара частина, яка залишилась незайманою за весь час існування будівлі. Інші частини були відремонтовані після пожежі в 1916 році.

17 травня - відбулася виставка вишиваних робіт працівників бібліотеки та вишивок з "Бабусиної скрині".

З привітальним словом виступили: директор бібліотеки Світлана Геннадіївна Янчишин, доц. кафедри "Комп'ютерних наук та інформаційних технологій" Орест Григорович Хамула, декан заочного факультету Ігор Васильович Барановський.

На виставці представлені роботи Мирослави Застріжної, Оксани Іваніцької, Ірини Климкевич, Світлани Корендович, Галини Кулай, Наталії Стеців, Світлани Янчишин.

Для експозиції "З Бабусиної скрині" представлені зібрання  вишиванок та вишивок Оксани Біляківської, Оксани Іваницької, Лесі Кожушини, Світлани Корендович, Ольги Крупи, Галини Мец, Наталії Стеців, Світлани Янчишин та Ореста Хамули.

У святкуванні Дня Вишиванки під керівництвом викладача української мови та літератури Марти Орестівни Стеців активну участь взяли студенти поліграфічного коледжу УАД спеціальностей "Комп'ютерна обробка текстової та образної інформації" і "Видавнича справа та редагування". У виконанні студентів пролунали вірші та пісні про вишиванку, українську мову, традиції українського народу. Відбулася презентація "Орнаменти української вишивки" про зв'язок стародавньої вишивки з сучасністю та її регіональні особливості.

Гостями на виставці були студенти та професорсько - викладацький склад кафедр: Кафедра графічного дизайну та мистецтва книги; Підприємництва та маркетингу; Фінансово - економічної безпеки, обліку і оподаткування; Поліграфічних медійних технологій і паковань; Автоматизації та комп'ютерних технологій.

Дещо з історії вишиванки....

Цікаво, що перші вишивки на території України з'явилися ще за скіфів. Археологічні розкопки підтверджують, що знайдені на Черкащині фігурки чоловіків, створені ще у VI столітті.

Тому варто схилитися перед цим феноменом, що пройшов через стільки століть і повернувся до сучасних жителів нашої країни.

Вишивка - це і оздоблення одягу, і весільні рушники, і елементи, покликані прикрасити оселю: скатертини, фіранки, покривала тощо. 

Варто зазначити, що більшість мотивів для орнаменту українцям подарувала сама матінка-природа. Але тим, що всю природу зобразити за допомогою голки і нитки неможливо, визначають основні інтерпретації візерунків, які містять той чи інший елемент з широким смисловим навантаженням. Перш за все це  геометричний (Гуцульщина, Поділля, Полтава) та рослинний (Буковина, Волинь, Поділля, Побужжя) орнаменти.

Святе покривання, яке найближче до тіла - це, звісно, своя сорочка.

«Народитися в сорочці» - значить, бути щасливим у житті. Тому сорочка - це не лише частина нашого гардеробу, а певна закодована сукупність сорока божественних енергій, що творять довершену та гармонійну долю людини.

Українська вишита сорочка здавна в Украіні служила як прикрасою, так і оберегом. Таємничою мовою вишивки вона передавала безліч побажань для сімейного благополуччя та щастя людини, яка її одягала.

Слідуючи старослов’янським традиціям, чужу вишиванку одягати не слід, бо вважається, що таким чином можна «перебрати» на себе чужу долю. Вишивкою-оберегом вишивалися комір, манжети, поділ і розріз горловини. Існує повір’я, що якщо сорочка зроблена і вишита на добре життя, то вона буде надійно оберігати людину.

Говорячи про везучу людину, що «народилась в сорочці», ми згадуємо ту саму доленосну вишиту сорочку-символ здоров’я, краси, чистоти помислів і єднання з душею предків.

Найпоширеніші та найбільш шановані давніми українцями кольори – червоний та чорний. Вони вважалися магічними. Червоний свідчив про життєдайну енергію сонця, кохання, радість землі. Чорний – в жодному разі не колір смерті чи жалоби, як ми звикли вважати, швидше навпаки: пращури наділяли його магією життєвої сили рідної землі, він уособлював безліч таємних знаків і закликів до родючого ґрунту, що забезпечував урожай і достаток. Відповідно, дослідники вважають, що білий колір символізує світло і високодуховність, синій – холод і воду (є дуже часто антиподом червоному), жовтий – відображає свободу і щастя. Щодо зеленого кольору, то він є найулюбленішим серед українців після чорного і червоного. Він символізує ріст і розвиток, прагнення життя і молоду, дужу силу. Коричневий у вишивці ототожнюється із засіяною ріллею, а сірий – з рівновагою та здійсненням бажань.

Символи води і сонця здавна символізували найважливіше – життєдайну силу, необхідну для земного життя та процвітання. Символи води зображували у формі букви S, а символи сонця – у формі квітки.

Вишиті символи калини благословляють на продовження роду. Добре, коли на весільних рушниках чи весільному вбранні вишита саме калина.

Листя хмелю також використовують в весільній тематиці – це символ буяння молодості.

Мак здавна використовується в українських оберегах – він має чарівну силу і захищає від зла. Таку ж силу має вишите на сорочці зображення маку  - жіночий символ чистоти, цнотливості, дівочої вроди. У той час як зображення дубу використовувати слід на чоловічих вишиванках. Дуб символізує чоловічу енергію та силу.

Квіти чи зорі, які вишивають нескінченним візерунком -смужкою символізують постійне оновлення, безкінечність.

Дуже важливими є правильний вибір символів для сорочок-вишиванок: на дитячому одязі, приміром, не повинно в жодному разі бути весільних символів, доречними будуть орнаменти квітів, метеликів, пташок (усі вони символізують побажання здоров‘я). На чоловічих вишиванках не має бути жіночих символів і навпаки.

З популяризацією вишивки останнім часом українські модниці таки знаходять унікальні рішення в оздобленні свого одягу, керуючись етнографічними працями і порадами майстринь прадавньої вишивки.

Джерело: Українська вишивка - етнічний бренд, перевірений історією, автор Наталя Святокум https://uamodna.com

З нагоди Дня Вишиванки

17 травня відбудеться виставка вишиваних робіт працівників бібліотеки та вишивок

«З Бабусиної скрині».

Відкриття о 12.00 год у читальному залі за адресою м. Львів, вул. Підвальна, 17, навчальний корпус №2 Української академії друкарства.