Знайомтесь: організатор бібліотечної справи в Галичині, педагог, військовик, публіцист, культурно-освітній і громадсько-політичний діяч, правозахисник; перший командант Легіону Українських січових стрільців (УСС), віце-маршалок Сенату Польської Республіки, член НТШ – Михайло Гущинський.

М. Галущинський обстоював думку, що культурний поступ народу є довготривалим і складним процесом, можливим лише за умови наполегливої просвітницької праці фахово підготовлених осіб, і що саме ця праця стане головним чинником національної консолідації українців.

Як теоретик і практик позашкільної освіти, особливого значення М. Галущинський надавав продуманому розвиткові бібліотечної та видавничої справи, вважаючи, що «одним з доказів правдивої культури буде книжка і відношення громадянства до книжки», «книжка має стати одним із найліпших і найвірніших приятелів народу», аби нація зростала знаннями і працею, а не міфами та інстинктами. Щоб люди покладалися на власний розум, а не на волю вождів.

М. Галущинський пропонував у бюджетах громад окремим рядком передбачати кошти на ведення бібліотек, заохочувати населення краю та заокеанську діаспору робити добровільні пожертви на придбання книжок в колективне користування, дублетні примірники передавати до інших бібліотек, щоб поліпшити обертаність фонду. Бібліотекарів він рекомендував призначати з-посеред представників місцевої інтелігенції, радив звертати увагу громад на поліпшення діяльності книгозбірень (розміщення фондів, зручний для читачів графік роботи, продуманий добір книжок, ведення бібліотечної статистики, письмових анкет, гуртків з бібліотечної справи тощо). М. Галущинський відстоював обов’язковість у кожному селі трьох громадських споруд – школи, церкви і бібліотеки.