ДНК У КЕРАМІЦІ — ЗНАЙОМИМОСЯ З КНИГОЮ-АЛЬБОМОМ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ІВАНА ЛЕВИНСЬКОГО

2019 рік було оголошено роком Івана Левинського, приурочений 100-річчю пам’яті українського архітектора й підприємця. У Львові в межах святкування «Року Левинського» було відкрито масштабну фондову виставку в Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, яка «охопила його здобутки від цеглин до дахівок; від підлогових (метлаських) плиток до облицювальних поясів і панно кам’яниць; від церковних свічників до майолікових образів та ікон; від дрібної пластики до вишуканих ваз, амфор, тарелів, від серії етнографічних типажів різних регіонів України до рекламних вивісок і пічних кахлів історизму, модерну і раннього арт-деко». 

2020 року світ побачила книга, створена на основі цієї виставки та досліджень про видатного архітектора. Видання «Керамічний код Івана Левинського» пропонує читачеві пів сотні репродукцій керамічних оздоб і ґрунтовні дослідження львівських, харківських та полтавських науковців.

У книзі ви почитаєте про основні віхи життя Івана Левинського, становлення його як кераміста і пошуки «керамічного коду». 

 

У розділі «Кераміка свят і повсякдення» вміщено дослідження про керамічний промисел Галичині. Підрозділ Софії Король розкриває причини виникнення й розвитку такого потужного осередку декоративно-побутового керамічного мистецтва, пов’язані інтенсивним будівництвом наприкінці ХІХ ст. і браком матеріалів, відтак 1889 року Іван Левинський за підтримки чеських партнерів, а також Юліана Захарієвича та Олександра Домашевича заснував «Фабрику кахлевих печей». 

Олена Щербань досліджує типи глиняного посуду фабрики Левинського, особливу увагу приділяє формі, яка несе за собою не тільки функцію зручності в користуванні, а й має обрядовий характер, про що також свідчила й оздоба, розмаїття якої вміщено в цьому виданні: від різного виду тарелів, до рідкісного виду виробів фабрики «чвірнят». Дослідження орнаментики керамічних виробів, щедро ілюстроване декором виробів, можна почитати в розділі Оксани Герій. 

Дізнатися таємниці керамічного коду Левинського і його школи пропонує розвідка знаного мистецтвознавця Ростислава Шмагала.

Розділ «Майолікові акценти міських кам’яниць» дасть відповіді на питання, які будівлі були оздоблені продукцією підприємця Левинського, чому кераміка має такі орнаменти, що надихало митців фабрики, які мотиви та впливи зумовили успішність «керамічної» ідеї та чимало інших. Олег Рибчинський розкриє технологію створення фабричної будівельної кераміки. Про те, як «авторський почерк творців» (архітекторів, будівничих, дизайнерів) творять обличчя міст (Атен, Лондону, Парижу, Відня, Барселони та інших) і про керамічний фасад Львова Івана Левинського зокрема, розповідає дослідник Андрій Клімашевський. Інна Акмен присвятила свій розділ кераміці Василя Кричевського. Тут ми також побачимо, як керамічне мистецтво «поєднує мистецьке життя Заходу та Сходу українських земель епохи модерну». 

 

Третій розділ «Нова мова дрібної пластики» присвячено фігуркам Теофіла і Олександри Джулинських, опішнянській глиняній іграшці, а також кераміці Осипа Білоскурського. 

Із публікації Галини Івашків дізнаємося про створення керамічних статуеток у національному вбранні — колекційний та етнографічно цінний декор, зібраний у Музеї етнографії та художнього промислу. Про опішнянську кераміку із Полтавщини, що заполонила серце Івана Левинського, була в його колекції, а тепер перейшла до музею Наукового товариства ім. Шевченка, написала Людмила Герус. Рідкісну інформацію про життя й творчість видатного українського керамолога, активного будівничого національного гончарного шкільництва Осипа Білоскурського розкриває стаття Людмили Овчаренко.

 

Четвертий розділ книги «Соло кахляної печі» розповість про кахлі фабрики Івана Левинського у Львові. Про особливості підходу до такого виробництва, спосіб створення кахлю та інших елементів облицювання читаємо у статті Агнії Колупаєвої, яка простежила колористику кахлю, ідіостиль бренду Івана Левинського. 

  

Бібліографічна інформація: 

Керамічний код Івана Левинського в естетичному вимірі українця кінця ХІХ — початку ХХ ст. / за ред. А. Клімашевського. Львів : Інститут народознавства НАН України; Харків : Раритети України, 2020. 256 с.; іл. (Серія «Зі скрині часу»).

Альбом сформований за результатами резонансної виставки «Керамічний код Івана Левинського» (Львів, 2019–2020). Репродуковані у книзі понад 500 пам’яток ужиткової і будівельної кераміки кінця ХІХ — початку ХХ ст. дають уявлення про виняткове мистецьке явище, створене підприємницьким талантом українського архітектора Івана Левинського. Науково-популярні статті дослідників зі Львова, Опішні, Харкова розкривають перед читачем захопливу панораму закодованих у візуальних формах смислів, що постали в добу модерну — час, коли в пошуку власного національного виразу з новою силою зазвучав мистецький діалог між Заходом і Сходом України.

Електронна версія в бібліотеці УАД: Переглянути

Друкований альбом запитуйте в читальному залі мистецької літератури, а також на кафедрі медіакомунікацій та кафедрі графічного дизайну та мистецтва книги. Видання здійснене за підтримки Українського культурного фонду, примірники книг люб’язно подаровані у фонди Української академії друкарства від Інституту народознавства НАН України.

Текст та світлини: Анна Токар, студентка освітньої програми «Видавнича справа та медіакомунікації»


ДЕНЬ КНИГИ ТА АВТОРСЬКОГО ПРАВА: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ

Зі студентського фотопроєкту 
«Прочитай мене»

Щорічно 23 квітня у світі відзначають Всесвітній день книги та авторського права. Ця дата, яка увійшла у міжнародний календар за рішенням ЮНЕСКО 1995 року, є дуже символічною для світової літератури, адже саме у цей день народилися чи померли багато відомих письменників — Вільям Шекспір, Інка Ґарсиласо де ла Веґа, Моріс Дрюон, Халдор Лакснес, Жозеф Пла і Мануель Вальєхо, Володимир Набоков, Вільям Вордсворт, Григорій Тютюнник та інші. Ідея проведення свята виникла в Каталонії, де 23 квітня, в День святого Жорді, чоловіки традиційно дарують дамам троянди, а жінки у відповідь дарують їм книги: троянда є подарунком до кожної проданої книги. 

В Іспанії в місті Алкала де Енарес, на батьківщині автора «Дон Кіхота», цього дня відбувається церемонія вручення Премії Сервантеса, яку вважають найпочеснішою для літераторів, які пишуть іспанською мовою («Нобелівська премія для іспаномовних авторів»). 

Головна мета цього свята — промоція читання і книговидання, привернення уваги до культури читання, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності.

Щодо авторського права — це один із засобів охорони інтелектуальної власності людини, яке існує для захисту прав письменників, музикантів, фотографів, ілюстраторів, архітекторів, програмістів та інших. Історія авторського права бере початок від появи друкарського верстата, а першим нормативним актом авторського права, який закріпив низку прав авторів і розділив повноваження авторів та видавців, вважається прийнятий 1709 року в Англії «Статут королеви Анни».

Всесвітній день книги та авторського права відзначають у 190 країнах світу. Окрім цього, існує ще одна традиція у сьогоднішнього свята — щорічно, від 2001 року, в цей день називають місто, якому присвоєно звання Світової столиці книги (на 1 рік). У відбірковий комітет входять представники ЮНЕСКО та трьох міжнародних професійних видавничих організацій: Міжнародного союзу видавців, Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і установ і Міжнародної федерації книготорговців. Цього року Світовою столицею книги названо столицю Грузію — Тбілісі.

Заохочуємо і ми в цей день до читання книг і поповнення своїх бібліотек, а видавці в Україні й усьому світі пропонують акції та знижки. 

Долучайтеся також до ініціатив ЮНЕСКО: https://en.unesco.org/commemorations/worldbookday

 

Текст: Олена Пастернак, Оксана Салабай, Соломія Зрада

 

Дитячі серії — для дорослих

Дитячі серії — для дорослих

Щорічно 2 квітня у світі відзначають Міжнародний день дитячої книги. Оскільки дорослі — це ті ж діти, тільки вже великі, ми створили добірку серій книжок, які точно зацікавлять дітей і не залишать байдужими дорослих.

«Від А до Я»

(«Видавництво Старого Лева»)

Абетки-енциклопедії розкажуть вам про видатних українських діячів у цікавих деталях та маловідомих фактах. Це Антонич, Сковорода, Франко, Шептицький, Шевченко. Над текстами працювали справжні фахівці своєї справи та дослідники постатей. Так, Богдан і Наталя Тихолози показали нам нового Івана Яковича, Леонід Ушкалов розказав про барокового філософа Григорія Савича та Кобзаря Тараса Григоровича, Данило Ільницький — про модернового поета Богдана-Ігоря Антонича, а Оксана Думанська разом з Галиною Терещук розповіли про величну й непересічну постать митрополита Андрея. Над художнім оформленням (яке є основною «фішкою» видань серії) працювали Творча майстерня «Аґрафка», Анастасія Стефурак і Володимир та Людмила Стецьковичі. Поки що лише п’ять визначних постатей, однак видавництво обіцяє ще.

 

«50 речей, про які має знати...»

(«Свічадо»)

...Юна леді та юний джентльмен. Хоча ми й не живемо у Вікторіанську епоху, знати елементарні правила ввічливості та поводження між людьми таки маємо. Як поводитися у літаку, автобусі, торговому центрі чи театрі, як ввічливо попросити сусідів зверху зменшити гучність «Металіки» та що робити, якщо нудно на сімейних застіллях (спойлер: в жодному разі не сидіти в телефоні!)? Про це і більше дізнаєтесь у книжках Джона Бріджеса та Браяна Кертіса.

«Як змайструвати...»

(«Видавництво Старого Лева»)

Неймовірно захоплива і пізнавальна технічна серія чеського письменника та художника Мартіна Содомки розкаже вам «Як прокласти залізницю», «Як змайструвати автомобіль», «Як змайструвати мотоцикл», «Як змайструвати літак» і «Як збудувати дім». Головними героями книжок є маленькі мишки, які покажуть вам процеси зведення будинку, деталі для створення машин та ще й розкажуть, що таке справжня дружба!

«Цікавознавство»

(«Портал»)

Видання цієї серії спрямовані на різносторонній розвиток та ерудицію. Галина Ткачук у «Школознавстві» з гумором розповість про історію школи: які колись були підручники, яке навчання проводилось на Січі, чому хлопці та дівчата колись вчились окремо та ще багато пізнавальних фактів, про які ми ніколи не задумувались. А Світлана Богдан у книзі «Мандри давні та нещодавні» проведе екскурс від ІХ століття аж до сьогодення і розкаже, чому та як люди подорожували сушею, водою і повітрям. А чи думали ви собі колись, як би ми розуміли текст без крапок, ком, тире та навіть пропусків? Або що б ми робили, якби хтось не винайшов окулярів? І взагалі — як змінилось читання за 5 тисяч років? Усе це (і більше) ви дізнаєтесь з книги Галини Глодзь «Бустрофедон та інші. Коротка історія читання». І приємний бонус у всіх книжках «Порталу» — QR-коди з інформаційним супроводом та ігровою частиною.

 

«Джордж і ...»

(«Видавництво Старого Лева»)

Геніальний англійський фізик Стівен Гокінґ разом із донькою Люсі поведуть вас у мандри справжнім Всесвітом, який, на перший погляд, дуже далеко. У цій космічній серії разом із Джорджем та його друзями ви дізнаєтесь усе про зародження зірок, що таке астероїди і комети та з якою швидкістю вони рухаються, чи можливо вижити, потрапивши у чорну діру і що це взагалі за явище — і загалом довідаєтесь, як влаштований світ, частинкою якого ми є.

 

«Що таке..? What is..?»

(«Чорні вівці»)

Серія з чотирьох книжок Ейтана Борітцера, у яких ви знайдете відповідь на запитання «Що таке любов?», «Що таке Бог?», «Що таке краса?» та «Що таке смерть?». А особливість цієї серії — двомовність: ви читатимете й англійською, і українською. Тому не лише швидко знайдете легкі й доступні пояснення про складні явища, а й поповните англійський словниковий запас.

 

Серія дитячих віммельбухів

(«Видавництво Старого Лева»)

Віммельбух — це розвивальна книжка з великою кількістю яскравих, деталізованих ілюстрацій. Такі книжки хочеться розглядати годинами! У книжці «Під землею. Під водою» ви зустрінете шахтарів, пасажирів метро, океанографів та інших дослідників на човнах, познайомитесь із динозаврами, жителями морів та знайдете корені їстівних рослин і навіть рештки «Титаніка»! «Рік у місті» детально покаже та розкаже, що щомісяця поробляють його жителі, а «Рік у лісі» ви проведете з лісовими тваринками та поспостерігаєте за їхнім життям і вдень, і вночі. А якщо бажаєте прогулятись вуличками міст, тоді сміливо обирайте дилогію «П’єр і місто лабіринтів» та разом з детективом відшукуйте викрадений Камінь Лабіринту чи Лабіринтовий Куб.

 

Текст: Христина Процишин

Фото видань — з офіційних сайтів видавництв.

 

 

Академічна весна не на локдауні. У поезії немає карантину

Засновано на реальних почуттях

Уже традиційно щовесни 21 березня прийнято відзначати Всесвітній день поезії. І хоч витоки поетичних творів простежують ще від третього тисячоліття до нашої ери, офіційна нагода святкувати поезію з’явилася аж 2000 року.

Ідею запровадити таке свято вперше озвучила американська поетеса Тесса Свіззі Вебб у 1930-х роках. Спочатку вона запропонувала відзначати Всесвітній день поезії 15 жовтня, у день народження великого мислителя, філософа і поета Верґілія. США та країни Європи охоче підтримали цю ідею. До 1999 року у всьому світі влаштовували маленькі неофіційні урочистості, оскільки 15 жовтня не було зафіксовано у календарі пам’ятних днів.

15 листопада 1999 року на 30-й конференції ЮНЕСКО було прийнято резолюцію про заснування дати 21 березня як міжнародного дня поезії. Його головною ідеєю було нагадувати людям про найбільшу місію і безцінний внесок літературної творчості у культурне життя людства.

Крім цього, саме прихід тепла асоціюється з порою натхнення, любові, а відтак — із сильними емоціями, які є приводом для написання ліричних, передовсім поетичних творів.

Поетична колекція у фондах нашої бібліотеки цікава тим, що містить доробок колишніх випускників та викладачів Української академії друкарства. І жоден локдаун не зупинить нас — з нагоди дня поезії ділимося улюбленою добіркою поетичних творів.

Такі, як вони є, романтичні й безсонні студентські ночі бентежать Наталію Королюк:

Такий свіжий весняний вечір

Впав тихо місту на плечі

Сонце зайшло, заховалось давно.

Я ще не сплю, мені все одно.

 

Чути далеко трамваїв стук.

Листя шепоче — луна дивний звук.

Все заховалось по «нірках» давно.

Я ще не сплю, мені все одно.

 

Сірії хмари по небу пливуть,

Легкий вітерець з собою несуть.

Стихло усе навкруги вже давно.

Я ж не сплю, мені все одно.

Поетеса Марія Якубовська, в минулому доцентка кафедри українознавства (тепер кафедра інформаційної, бібліотечної та архівної справи) Української академії друкарства та голова Львівської організації Національної спілки письменників України у 2006–2011 роках, проникливо розповідає ліричну історію нерозділеного кохання, символічно заквітчану весняним цвітом: 

Тут запах цвіту промайне-сяйне.

Такий врочистий, аж подаленілий.

Ти не впізнаєш в цвіті тім мене.

Здивуєшся: взялася звідки сила.

У безлічі замаяних облич

Шукати будеш, але вже даремно.

Бо я сама пройшла крізь ночі клич

І лячно було в тих обіймах темних.

Отож цвіту — роняю цвіт в росу.

Дивуєшся чи, може, і не бачиш?

Я пелюстки лише тобі несу.

А яблука? Дозріють ще! Побачиш! 

Поетеса Ольга Чемерис, у минулому доцентка кафедри економіки підприємства (тепер підприємництва та маркетингу) Української академії друкарства, змальовує світ, який сприймає дотиком душі, — просто і водночас із великою силою емоційної напруги:

І все-таки, цей дощ не зовсім дощ.

І все-таки, цей вітер — то не вітер.

То вияв наших радостей і прощ,

То наших душ живі нетлінні квіти.

І та зима несправжня, що пішла.

І холоди — то так собі, забава.

Весна ріжечком місяця зійшла

І в пролісках початок дня скупала.

Влучно Ольга Чемерис відгукується і про світ поезії у вірші «Его»:

Безперечно, проза цікава,

Проза — суть, полотно життя.

А поезія... — наче кава:

Хоч ковток на порозі дня…

Текст Анни Токар

Світлина Христини Процишин

 

ГЕОРГІЙ НАРБУТ І ТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО БРЕНДУ

Продовжуємо знайомити вас із новими виданнями, присвяченими видатному українському графіку Георгію Нарбуту. Фонди нашої книгозбірні поповнила англомовна монографія Мирослави М. Мудрак «Образний світ Георгія Нарбута й  творення українського бренду» («The Imaginative World of Heorhii Narbut and the Making of a Ukrainian Brand»), яку підготувало до друку з нагоди сторіччя пам’яті митця київське видавництво «Родовід» спільно з Українським інститутом модерного мистецтва (Чикаго) за підтримки Українського культурного фонду.

 

Із дослідження Мирослави М. Мудрак читач дізнається про обставини й чинники, які впливали на Григорія Нарбута протягом життя, про його унікальні історично важливі творчі ідеї, які можемо помічати в українській культурі XX та XXI століть. Сучасні банкноти, «трикутники» каштана в символіці Києва, український національний шрифт — всі ці графічні елементи української самоідентифікації ми успадковуємо з досягнень Нарбута.

 

Від елегантною чорною обкладинкою на вас чекають сотні ілюстрацій робіт Нарбута та його послідовників. Розкішний модерністський дизайн книжок, листів, паперових грошей 1910-х займає чи не половину простору видання, що відповідає його меті: розповісти про творчий шлях видатного митця, який творив бренд української держави.

 

 «Свого часу час роль Нарбута полягала не лише у навчанні графічному дизайну, але й у початку відновлення органічних мистецьких елементів, які були невід’ємною частиною української візуальної історії з часів середньовічного князівства Давної Русі. Він відокремив динамічну, відкриту та позитивну енергію періоду козацького бароко, до якого він додав виразність класичних геометричних форм, легкі контури, чіткі краї», — пише про творчу концепцію авторка монографії.

  

Детальніше про зміст видання:

Mudrak, Myroslava M. The Imaginative World of Heorhii Narbut and the Making of a Ukrainian Brand [Художній світ Георгія Нарбута і творення українського бренду]. Київ: Родовід, 2020. 160 с.

 

Мирослава М. Мудрак:

«Нарбуту вдалося поєднати давній український стиль письма із сучасними логотипами, а відтак створити бренд, який житиме й після його смерті. Величезне занурення Нарбута в цю сферу графіки дозволило відчуттю “українськості” текти вільно».

 

Зміст монографії:

Вступ

Срібна доба — власний бренд

У пошуках техніки і створення бренду

Геральдика — джерело торгової марки

Народний бренд

Бренд української абетки

Брендуючи революцію

Український бренд — нарешті

Брендування ідеології

Видавничі бренди

Брендування Нарбута: Марко Кирнарський і Лесь Лозовський

Бренд Нарбута за кордоном

Брендування спадщини Нарбута сьогодні

Нова хвиля та необароко

Роздуми

Висновок

 

Якщо ви цікавитеся творчістю Георгія Нарбута й читаєте англійською, хочете дізнатися створення бренду і прагнете помандрувати у світ української графіки початку XX століття, запитуйте книгу в читальному залі мистецької літератури, що на 4-му поверсі головного корпусу академії.

Текст:  Олександр Баличев, студент освітньої програми видавнича справа та медіакомунікації УАД

https://twitter.com/Alexander_Batch

 

Світлини:  Олександр Баличев та Христина Процишин

Георгій Нарбут — український графік, ілюстратор

 

9 березня відзначаємо 135-й день народження Георгія Нарбута — українського графіка, ілюстратора й автора перших українських банкнот та герба Української Народної Республіки. 2020 року з нагоди 100 річчя від дня смерті митця у видавництві «Родовід» вийшли з друку два знакові видання, присвячені Нарбутові. Обидві книги потрапили до нашої книгозбірні від видавництва «Родовід» завдяки підтримці Українського культурного фонду.

 

 

Із цієї нагоди пропонуємо кілька цікавих фактів про Георгія Нарбута та видання.

  • Перше видання спогадів про Нарбута і його робіт «Нарбутівський Збірник», яке уклав Федір Ернст ще у 20-х роках ХХ ст., було знищене одразу після друкування. Радянська цензура і репресії залишили свій відбиток на цьому виданні. Вціліло лише 2 примірники, проте неповні й без обкладинок. Саме це стало поштовхом до дизайнерського підходу оформлення сучасного видання про Нарбута — кожен з 500 примірників має унікальну палітурку, створену із різних його творів, фрагментів фото та тексту. Тому це видання є унікальним і колекційним.

  • Новий збірник доповнений спогадами друзів і колег, у тому числі Василя Кричевського, Миколи Зерова, автобіографічними уривками, статтями мистецтвознавців середини ХХ століття, листами, а також вступною статтею упорядника і дослідника творчості Нарбута Сергія Білоконя.

  • Великоформатне 408-сторінкове видання вміщує рідкісні, малознані й забуті роботи Нарбута, які впродовж довгого часу зберігались в архіві.

  • Навчаючись у відомого російського книжкового графіка Івана Білібіна Нарбут «Знатно під Білібіна учесав» — каже він сам про себе. Проте сам того не знаючи вносить у російські казкові мотиви українські риси.

  • У Петербурзі, де він прожив від 1906 до 1917 року, його вважали чи не першим фахівцем з книжкового дизайну. Оскільки до кожного видання він розробляв шрифти, малював ілюстрації, підбирав папір та інші матеріали, то часто його називали «конструктором» чи «архітектором» книжки.

  • Однак, що важливіше, саме він розробляв поштові марки, банкноти української гривні, герб та печатку УНР. Також створював видавничі та фірмові знаки геральдичного характеру. Унікальними і є гральні карти, де фігурні образи змальовані з історичних осіб (але лише стилістично).

  • Неповторною й особливою є «Українська абетка» — 13 аркушів літер «Б», «В», «Г Ґ», «З», «И І», «К», «Л», «М», «Н», «О», «С», «Ф», «Ч». На жаль, через хворобу на тиф і брак грошей не зміг завершити графіку повної абетки. У 2020 році упорядник і видавець Олександр Савчук опублікував нову абетку «Нарбута».

  • Нарбут один із творців стилю української графіки.

  • Унікальність робіт Нарбута: цікавлячись і давніми гравюрами, стародруками, гербами і шрифтами, він не просто наслідує цей старовинний стиль, а інтерпретує його по-своєму модерно.

  • Цікаво також, що в дитинстві захоплюється маленькими метеликами махаонами, які потім часто фігурують у його роботах.

  • Батько Нарбута був проти навчання сина у мистецькій школі і позбавив його грошової допомоги. На навчання Георгій поїхав завдяки виручці у 100 карбованців з книги «Війна грибів», в якій вміщено кілька його акварелей.

  • Під час київської посмертної виставки робіт Нарбута Ернст зібрав 505 оригінальних творів і 223 проілюстровані видання.

  • За радянських часів творчий доробок Георгія Нарбута був заборонений аж до кінця 1950-х років.

 

Більше довідатися про Нарбута та ознайомитися з виданнями ви можете в читальному залі мистецької літератури, що на 4-му поверсі головного корпусу академії.

Текст та світлини студентки освітньої програми «Видавнича справа та медіакомунікації» Христини Процишин.

Детальніше про видання читайте також в рецензії доцентки кафедри медіакомунікацій Оксани Левицької: https://zbruc.eu/node/102384

 

ЛЕСЯ УКРАЇНКА У ВИДАННЯХ КРІЗЬ РОКИ

ЛЕСЯ УКРАЇНКА У ВИДАННЯХ КРІЗЬ РОКИ:
до 150-ліття від дня народження української письменниці і громадської діячки

 

З нагоди дня народження Лесі Українки, геніальної поетеси, драматургині, перекладачки, фольклористки і громадської діячки, маємо гарну новину — вийшло з друку повне нецензуроване видання творів письменниці у 14-ти томах, яке незабаром з’явиться на полицях нашої бібліотеки. 

Це видання кардинально відрізняється від попередніх спроб оприлюднити зібрані твори письменниці, максимальну увагу укладачі приділили рукописам Лариси Косач-Квітки, зокрема до чернеток, які розкривають таємниці творчого процесу.

Зібрання систематизовано жанрово й тематично: драматургія, художня проза, поезія та ліро-епічні поеми, переклади та інше. Читачі зможуть ознайомитися з досі не опублікованими фольклорними записами Лесі Українки, а також з текстами, які з’явилися окремо, але не увійшли в попередні багатотомні видання, як-от драма «Бояриня», вірші «Ізраель в Єгипті», «І ти колись боролася, мов Ізраель...», підручник «Стародавня історія східних народів» тощо. Також у виданні ви зможете ознайомитись зі зразками авторського рукопису, першодруками, іконографією, живописом тощо. Це незамінне джерело для подальших наукових досліджень та для пізнання жіночої постаті в українській літературі. 

Над зібранням працювали провідні науковці Волинського національного університету Лесі Українки та інших навчальних і наукових інституцій Львова, Чернівців, Рівного, Житомира, Острога, Києва. Книжки безкоштовно передадуть до публічних бібліотек, закладів вищої освіти, академічних та музейних установ України та за її межами, а також усі охочі можуть ознайомитися із томами в електронній версії.

Видання скоро з’явиться у нашій книгозбірні, а поки приходьте оглянути нашу виставку видань, що у бібліотеці на Підвальній, та читайте електронні томи повного зібрання творів Лесі Українки за посиланням:

https://ubi.org.ua/uk/activity/zibrannya-tvoriv-lesi-ukra-nki-u-14-i-tomah?fbclid=IwAR1r54JX2Ih6eEG0QHuQ8zPGCidCpvuzkJ1wsPs6bs7M2ER3k6ngF0aTSjA

Текст: Христина Процишин, Оксана Салабай

Дизайн: Надія Козак