Регей Іван Іванович –  керівник кафедри комп’ютеризованих комплексів поліграфічного та пакувального виробництва, доктор технічних наук, професор. Регей І. І. закінчив Український поліграфічний інститут ім. Ів. Федорова у 1982 році за спеціальністю «Поліграфічні машини». У 2007 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук. З 2009 р. -  завідувач кафедри «Машини і технологія пакування» З вересня 2012 р. працює завідувачем кафедри «Поліграфічні і пакувальні машини та технологія пакування». Є членом редколегії багатьох фахових видань.

1. Регей І.І. Споживче картоне паковання (матеріали, проектування, обладнання для виготовлення): навч. посіб. - Львів: УАД, 2011. - 144 с.

2. Регей І.І. Енергоощадна технологія і засоби виготовлення розгорток картонного паковання. - Львів: 2009. - 176 с.

3. Угрин Я.М. Основи пакувальної справи. Металева тара: навч.-метод. посіб. / Я.М. Угрин, Ю.Й. Хведчин, І.І. Регей. - Львів: УАД, 2011. - 120 с.

4. Мельников О.В. Історія академія друкарства. Істоико-бібліографічний довідник 1930 - 2010. Львів 2010, 589 с.

5. Хведчин Ю.Й. Основи пакувальної справи. Загальні відомості: навч.-посіб. / Ю.Й. Хведчин, Я.М. Угрин, І.І. Регей. - Львів: УАД, 2013. - 144 с.

6. Упаковка. - 2015. - №6. - С.44

7. Упаковка. - 2013. - №2.- С.27

8. Упаковка. - 2017 . - №6. - С.29; №3. - С.20

9. Упаковка. - 2014. - №4 . - С.38

10. Упаковка. - 2018. - №3. - С.33

11. Поліграфія і видавнича справа. - 2017. №1. - С.56

12. Наукові записки. -2017.- №1. С.13

Душа, що не знає літер - мертва душа

Кирило

Свято встановлено згідно з Указом Президента від 17 вересня 2004 року, в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури, покровителів Європи.

Кирило (827–869) і його старший брат Мефодій (815–885) народилися в македонському місті Фессалоніки (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї воєначальника. За походженням - болгари. Якщо Кирило був стовідсотковим гуманітарієм – здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя, а згодом працював патріаршим бібліотекарем і викладав філософію, а потім перебував навіть на дипломатичній службі, то Мефодій був спочатку військовим, правителем однієї з слов’янських областей поблизу Солуня. Військова кар’єра його не вдовольняла, і він став ченцем, а невдовзі й ігуменом одного з монастирів у Малій Азії.

Згодом брати об’єдналися в просвітницькій діяльності – перекладали слов’янською мовою богослужебні книги, самі писали оригінальні твори, проповідували православ’я, виступаючи проти німецького католицького духовенства, відкривали при церквах школи, готували учнів. Вони упорядкували слов’янський алфавіт і переклали на церковнослов’янську (староболгарську) мову Євангеліє.

На початок ХІ ст. на Русі використовувалися дві системи письма – кирилиця і глаголиця. Певною перевагою кирилиці перед глаголицею було відносно простіше накреслення літер. Автором глаголиці вважають Кирила; її літери переважно пов’язані з грецьким алфавітом. Згодом глаголиця лягла в основу кирилиці, на основі якої склалися алфавіти багатьох народів – українців, білорусів, росіян, болгар, македонців, сербів, чорногорців, а також абетки деяких народів середньої Азії. Донедавна кирилецею послуговувалися румуни і молдавани, але потім вони перейшли на латиницю.

Спроби (в т. ч. силоміць) запровадити замість кирилиці латиницю на західноукраїнських землях (у Галичині в ХІХ ст., у Закарпатті – на початку ХХ ст.) були відкинуті. Існує думка, що кирилиця прийшла до Київської Русі з Болгарії разом із старослов’янськими богослужними книгами після офіційного прийняття християнства у 988 році. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–1057 років.

Своєю діяльністю Кирило і Мефодій заклали підвалини оригінальної слов’янської писемності й літератури, зокрема болгарської. Щороку 24 травня в усіх слов’янських країнах вшановують пам’ять святих Кирила і Мефодія, а також День слов’янської писемності та культури. На сьогодні близько 252 мільйонів людей в Євразії послуговуються кирилицею як національним алфавітом. 1 січня 2007 року, після приєднання Болгарії до Європейського Союзу, кирилиця стала 3-м офіційним алфавітом ЄС, після латини і грецького письма.

З нагоди цієї дати у залі нашої бібліотеки передставлена книжкова виставка.

1. Тимошик М.С. Історія видавничої справи: Підручник. - К: Наша культура і наука, 2007. - 496 с.

2. Запаско Я.П., Мацюк О.Я. Львівські стародруки: Книгознавство. Нарис / Худож. І.П. Плескалко. - Львів: Каменяр, 1983. - 175 с.

3. Запаско Я.П. Ошатність української рукописної книги. - Львів: УАД, "Фенікс", 1998.- 136 с.

4. Різник М.Г. Письмо і шрифти / за редакцією В.І. Касіяна. - К: Вища школа, 1978 - 152 с.

5. 1100 лет славянской азбуки. - М.: Наука, 1988. - 192 с.

6. Трофимович К.К. Практикум з порівняльної граматики слов'янських мов.- Львів: Видавництво Львівського університету, 1960. - 228 с.

7. Лецта О.І., Гончарова В.І. Старослов'янська мова: Збірник вправ, практичних завдань: Навч. посіб. - К: Вища школа, 2004. - 199 с.

8. Кондрашов Н.А. Славянские языки. - М: 1955, - 198 с.

9. Отчий край' 90 / Іторико - літературний збірник, В. 4., К: Видавництво "Молодь", 1990 - 192 с.

10. Ілюстрована енциклопедія історія України в трьох томах / Автор тексту О.Кучерук - К.: 2004. Т.1 - 216 с.

11. Захарневська В.О. Традиції слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія / Бібліотечний Вісник № 5-6, 1993. с.31 - 45

12. Гнатенко Л.А. Просвітителі Кирило і Мефодій у писемних джерелах ЦНБ / Бібліотечний Вісник №2, 1994. - с. 36 - 37

10 травня 2018 року, з метою підвищення рівня правової обізнаності населення, ознайомлення читачів бібліотеки з новаціями у системі юстиції та загальнонаціональним просвітницьким проектом "Я МАЮ ПРАВО", начальником та провідним спеціалістом відділу систематизації законодавства, правової роботи та проавової освіти Управління реєстрації нормативно - правових актів, правової роботи та правової освіти Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гірковим Я.З. та Корпанюк О.П. організовано виставку періодичних видань Міністерства юстицій України в Бібліотеці Української академії друкарства.

( 1878 - 1967)

«…Виховуючи підростаюче покоління, педагог бере найактивнішу участь у творенні майбутнього свого народу…»
Григорій Ващенко

Зі здобуттям українською державою незалежності розвиток педагогічної думки України неможливо уявити без творчого доробку видатного педагога, психолога, фахівця з дидактики та національного виховання Григорія Григоровича Ващенка. Педагог, з 1918 року доцент, згодом професор педагогіки Історично-філолгічного факультету, пізніше інституту Народної Освіти в Полтаві, з 1936 року у педагогічному інституті в Сталінграді. На еміграції професор УВУ і Богословської академії УАПЦ у Мюнхені, з 1950 року її ректор, потім член НТШ. Автор повісті з сільського життя "До грунту" ( 1912) та багатьох педагогічних праць: "Загальні методи виховання", "Виховання волі і характеру", "Виховний ідеал".

“ Виховання мусить бути органічно зв’язане із самовихованням. Батьки і школа, керуючи процесом формування особистості дитини, мусять розвивати в неї активність і почуття відповідальності не тільки за свою працю, а й за поведінку взагалі. 3 кожним роком перебування дитини в школі ініціатива та активність її мають поширюватися і поглиблюватися так, щоб учень, кінчаючи школу, виходив з неї коли не сформованою особистістю, то, принаймні, людиною з виробленими основними позитивними рисами вдачі та знаннями й навичками, потрібними для дальшої праці над собою”, – підкреслює Г. Ващенко.

Він, як і інші українські філософи та педагоги, добре усвідомлював, що коли людина самовдосконалюється, вона цим самим вдосконалює світ, який її оточує. Тут і закладено філософський девіз: від розвитку одиниці до розвитку загального. Тому завдання кожної людини, яка творчо мислить, – піднімати навколишнє середовище до свого рівня свідомості. Для вчителя фактично це найперше завдання. Ця лінія також простежується у “Вихованні волі і характеру” Григорія Ващенка.

З нагоди 140 річчю з дня народження Григорія Ващенка у залі нашої бібліотеки передставлена книжкова виставка з нагоди цієї дати.

1. Григорій Ващенко: повернення в Україну. Львів: Львівська обласна організація всеукраїнського педагогічного товариства ім. Григорія Ващенка, 2003.

2. 10 років школи громадянств / збірник матеріалів до 10-ліття Педагогічного товариства імені Григорія Ващенка / упорядники: О.Гертош, І.Кравчук, С.Стельмащук. - Львів, 2005

3.Грирорій Ващенко "Вибране. Форми і методи навчання": Дрогобич ППЦ "Наш друк", 2011

4. Історичний календар 2002. Випуск 8 / Науково - популярний альманах: Київ - 2002, с. 251-257.

5. Народна творчість та етнографія. Випуск 1, Київ: Наукова думка, 1996 с. 60-67.

6.Педагогічна майстерність: Підручник / І.А.Зярон, Л.В.Крашущенко, І.Ф.Кривонос та ін.; За ред. І.А.Зярона. - 2-ге вид. - К.: Вища школа, 2004. - 422 с.

7. Сисоєва С.О., Соколова І.В. Нариси з історії розвитку педагогічної думки: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 308 с.

8. Енциклопедія українознавства. Т.1, Видавництво "Молоде життя", Львів -1993, 400 с.

9. Історія української школи і педагогіки. Хрестоматія / Укладали: О.О.Мобар; За ред. В.Г. Кремення. - К.: Знання, 2005. - 676 с.

10. Українсьа педагогіка в персоналіях; К 2, ХХ століття / За ред. О.В. Сухомлинської - Київ: Либідь, 2005 - с. 365-374

11. Артемова Л.В. Історія педагогіки України: Підручник. - К.: Либідь, 2006.- 424 с.

12. Ващенко Г. Вибрані педагогічні твори - Дрогобич: Видавнича фірма "Відродження". 1997. - 214 с.

13. Педагогіка: Хрестоматія / Уклад.: А.І.Кузомінський. - 2-ге вид.- К.: Знання - Прес. - 700 с.

14. Педагогічна майстрність: Хрестоматія. / Навчальний посібник. / Упоряд.: І.А.Зозюк, Н.Г.Базилевич, Г.Г. Дмитренко та ін. За ред.І.А. Зазюка. - К.: Вища школа, 2006. - 606 с.