НАШ ГЕРБ. Українські символи від княжих часів до сьогодення

Бібліотеці Української академії друкарства подаровано унікальне видання Гречило Андрія та Богдана Завітій "Наш герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення".

 

 

 

 

Про книгу

У цьому 400-сторінковому альбомі – понад 700 ілюстрацій із більш ніж 50 музеїв, архівів і бібліотек України та світу. Про наш герб – ніби простий, але досі загадковий. «…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією», – писав Михайло Грушевський 100 років тому, коли Тризуб затверджено гербом УНР. Хоч йому ближчою була ідея цілком нового символу «творчої мирної праці в новій Україні» – золотий плуг на блакитному полі.

Під час тогочасної дискусії, який із наших історичних символів гідний стати головним знаком новітньої української державності, «претендентами» передусім були три: галицький золотий лев, що спинається на скелю; київський архистратиг Михаїл, який на зламі XIX–XX ст. став сприйматися, як герб Наддніпрянської України; козак із мушкетом із часів Гетьманщини, який уже у XVIII ст. трактували як «національний герб». Про кожного з них в альбомі – по декілька десятків сторінок.

 

 Власницький знак із монет часів князя Володимира Великого, відомий доти лише вузькому колу фахівців, сприймався попервах радше як несміливий компромісний варіант. Але він став пострілом «у яблучко». Було кілька факторів, що переважили тоді на його користь справу нашого національно-державного герба. У цій книжці про це йдеться. І стався феномен: геть давно забутий, але тепер віднайдений – Тризуб умить прижився як національно-державний герб України. Усі решта символів, що мали куди сильніші позиції та тривалішу (але не глибшу!) традицію, відступили на другий план. Знак графічно красивий, лаконічний, самобутній – а головне стародавній, – Тризуб фактично легітимізував історичний зв’язок модерної України із Київською Руссю.

Упродовж усього XX ст. наш герб надихав мистців на створення його художніх інтерпретацій. Василь Кричевський, Георгій Нарбут, Юліян Буцманюк, Олекса Новаківський, Павло Ковжун, Петро Холодний, Роберт Лісовський, Микола Битинський, Ніл Хасевич, Михайло Михалевич, Микола Бутович, Мирон Левицький, Михайло Дмитренко, Святослав Гординський та ін. – їхнім роботам у цьому альбомі присвячено багато сторінок. А про Тризуб загалом – понад половину цієї книжки.

 

Любов Волошин Образ жінки у творчості Олекси Новаківського

Нашій бібліотеці подаровано монографію Любов Волошин "Образ жінки у творчості Олекси Новаківського".

Любов Волошин є авторкою досліджень з питань українського мистецтва кінця ХІХ - початку ХХ ст., зокрема статей про творчість визначних художників періоду становлення новітного українського мистецтва - М. Сосенка, О. Кульчицької, І. Северина, М. Бойчука, А Манастирського, М. Козика.

Основні праці присвячені вивченню проблем творчості О.Новаківського, історії його мистецької школи, діяльності його учнів.

         

 

    

Монографія Любов Волошин - довголітньої дослідниці творчості Олекси Новаківського, заслуженого діяча мистецтва України, - присвячена ще одній яскравій сторінці у творчому доробку цього визначного українського художника.

 Автор праці, опираючись на числені літературні та архівні джерела, вперше у вітчизняній літературі насвітлює принципово важливу у творчості Олекси Новаківського роль жіночих образів, що були для нього улюбленим засобом поетичного іносказання та символістської трансформації реальності. В образах жінок митець втілював свої найбільш маштабні за думкою, програмні творчі задуми, в яких знайшли вираз основи його духовного світогляду та національні ідеали. Жінка персоніфікувала у його творах такі складні для візуального зображення теми, як неоромантична візія національного відродження України, рефлексії над сенсом життя та трагізмом людського призначення, погляди на жіноче начало, як носія життєдайних сил природи та ірраціональної влади еросу, роздуми про красу материнства та інші. У книзі проаналізовано також майстерність Новаківського, як портретиста жінок - його сучасниць, що нерідко були особистостями великого характеру  та складної драматичної долі.

У праці вперше в Україні публікується низка закордонних малярських творів Олекси Новаківського, а також малознаних його рисунків.

Книга адресована дослідниками - мистецтвознавцями, студентами вищих художніх учбових закладів, культорологами та усім шанувальникам мистецтва.

 

Оксана Ровенчак "Кардіограма"

Сьогодні нашій бібліотеці падаровано книгу Оксани Ровенчак "Кардіограма"

Збірка журналістських розслідувань Оксани Ровенчак «Кардіограма» – це пізнавальна, цікава книжка, яку залюбки прочитають і поціновувачі майстерного слова публіциста, і фахівці – працівники преси.

Говори, коли серце твоє підіймається нетерплячкою правди й добра

Іван Франко

 Розшарпана людська душа шукає правди, добра й любові. Вона проганяє брехню, зневіру й відчай. Журналіст не прихиляє небо до землі. Віне думками піднімається на небо, щоб воно ясніло й окрилювало провдою землі.

 

Побачила світ «Кардіограма» – збірка журналістських розслідувань Оксани Ровенчак«Взірцем живої, справді професійної роботи» назвав нове видання, що побачило світ в Івано-Франківську, голова НСЖУ Сергій Томіленко. На його думку, книжка приваблює насамперед достовірністю фактів і описаних подій, у які волею долі занурює газетярку хрестоматійна «нетерплячка правди й добра» (за Іваном Франком). Водночас видання сприймається як популярний – без нудної «науковості» – навчальний посібник за визначеною темою. Власне, таким і є задум авторки, яка щедро ділиться набутим досвідом опанування непростого аналітичного жанру.

«Журналістське розслідування, якому віддала майже тридцять років, – надскладна газетярська праця... – зазначає у вступній статті своєї книжки Оксана Ровенчак. – Захист журналістів потрібен як кисень. Я виробила свою систему професійного захисту з десяти найважливіших порад для журналістів-розслідувачів».

 

 

 

 

Журнал Образотворче Мистецтво

У нашій бібліотеці передплачено журнал "Образотворче Мистецтво".

 

Журнал висвітлює українське візуальне мистецтво, практики сучасних мистців та виставки, українське мистецтво у світі, українське традиційне мистецтво, мистецькі школи та традиції, глибинні джерела творчості, портрети художників минулого і сучасності тощо.

Виходять тематичні видання, присвячені Шевченкіані, художникам Львова, Одеси, Полтави, українській сценографії, монументальному мистецтву, скульптурі тощо. Видання висвітлює також процес інтеграції українського мистецтва в європейський та світовий контекст.

Журнал «Образотворче мистецтво» сьогодні залишається найдавнішим професійним мистецьким виданням. За цей час він пройшов низку трансформацій, змінюючи назви, обсяг, періодичність, творчі підходи. Починався він від порівняно невеликого 40-сторінкового зошита як видання Спілки радянських художників та скульпторів України під назвою «Малярство і скульптура». Редагував перші випуски журналу український мистецтвознавець і маляр-монументаліст Євген Холостенко. У 1939 – 1941 роках журнал називався «Образотворче мистецтво». Після деякої перерви (часи війни і післявоєнний період) 1954 року був відновлений під назвою «Мистецтво», в якому, крім образотворчого мистецтва, висвітлювалися також проблеми музичного і театрального життя. З 1970 року на основі «Мистецтва» створено 3 журнали: «Музика», «Український театр» і «Образотворче мистецтво», яке очолив Петро Говдя. У 1987 – 1991 роках головним редактором був Олексій Журавель, у 1992 – 2005 рр. – Микола Маричевський, із 2006-го – Олександр Федорук.

 

У різні періоди журнал знайомив читача з останніми мистецькими та суспільними подіями, вміщував теоретичні статті та ілюстрації, творчі портрети, від початку 1990-х років пише про багатьох митців з діаспори. Нині журнал відстежує сучасні мистецькі процеси, звертається до теорії та історії мистецтва. Основні рубрики – «Мистецькі події», «Думки вголос», «Дослідження. Знахідки», «Ім’я в мистецтві», «Презентація», «Творчий портрет», «Традиції і сучасність», «Мистецька спадщина», «Сучасне мистецтво», «Пам’ять», «Мистецька хроніка», «Ex libris» та ін. Виходять тематичні видання, наприклад, присвячені Шевченкіані, українській сценографії, монументальному мистецтву, скульптурі тощо. Сьогодні видання прагне зосередити увагу на критичному аналізі тенденцій сучасного арт-простору.

25 Форум видавців у Львові 2018

Працівники бібліотеки Української академії друкарства відвідали цьогорічний форм видавців. На форумі ми відвідали багато виставок, презентацій нових книг, зокрема познайомилися та поспілкуватися з Володимиром Шовкошитим - поетом, письменником, політичним і громадським діячем, також він є літературний критик, публіцист, у минулому – депутат Верховної Ради. Володимира Шовкошитного як завгодно можна представити широкому загалові і кожне із цих визначень буде точним. Талановита людина досягне успіху у будь-якій діяльності, бо до цього зобов'язує багатогранність таланту. Фізик - атомник за освітою і лірик за станом душі, - таке ось поєднання двох протилежностей.

 

Ми познайомилися та провели цікаву бесіду з Олегом Фешовцем. Олег Фешовець (нар. 1964 р.) — український філософ, військовий історик, громадський діяч і видавець. Тривалий час викладав феноменологію, герменевтику, філософії Артура Шопенгауера та Фрідріха Ніцше у Львівському університеті, а 2012 року вирішив залишити університет і зосередився, здебільшого, на видавничій діяльності. Засновник і директор Видавництва «Астролябія», головний редактор Львівського мілітарного альманаху «Цитаделя», професор Українського вільного університету у Мюнхені. Видавництво «Астролябія» видає його переклади (як-от твори Фрідріха Ніцше), а також книги за його редакцією (твори Арістотеля, Ганса фон Даха, Джона Толкіна, Міґеля де Унамуно, Карла Юнґа, серію перекладів середньовічної європейської поезії та ін.).

 

 Також ми відвідали декілька презентацій та виставок.

                     

Виставка студентських робіт

В корпусі по вул. Підвальній 17, демонструється виставка студентських робіт "Українська буква" кафедри графічного дизайну та мистецтва книги. Відвідали виставку іноземні гості з Академії дизайну і мистецтва у Братиславі.

 

                            

 

      

 

 

 

 

  

 

 

           

 

 

 

Центр учбової літератури

Українською академією друкарства придбано доступ до повнотекстової бази підручників видавництва "Центр учбової літератури". 
Доступ до бази надається з будь-якого автоматизованого робочого місця академії.

Адреса ЦУЛ:  http://culonline.com.ua/

Логин: uad

пароль: library

 

Зустріч із Ростиславом Семківим - "Як читати класиків"

13 вересня о 12:20 в Українській академії друкарства у Львові відомий літературознавець, автор і видавець Ростислав Семків презентує нову книгу – «Як читати класиків». Автор розповість про пошук особистої читацької стратегії, що, коли і як читати, як отримувати користь і задоволення від книжок.

Ця книжка про підкорення могутньої сили — сили літератури.

Автор веде непростим, проте цікавим шляхом: через різні жанри та творчість відомих письменників — від Олександра Дюма та Еміля Золя до Вірджинії Вулф та Джона Толкіна. За час подорожі читач навчиться розуміти книжки краще: вловлювати неочевидні сенси і зв’язки між текстами, отримувати задоволення від складного письма і, врешті, виробляти власні стратегії читання.

Rostyslav Semkiv – літературознавець, критик, автор книги «Як писали класики», перекладач, директор видавництва «Смолоскип», доцент кафедри літературознавства «Києво-Могилянської Академії». Лектор Litosvita. Центр літературної освіти. Стажувався у Гарвардському університеті. Член журі багатьох літературних премій.

Дата і час: 13 вересня (четвер), початок о 12:20.

Місце: Українська академія друкарства
м. Львів, вул. Підголоско 19, конференц-зал (ауд. 101)

Вхід вільний.

Організатори: Видавництво Pabulum, Кафедра медіакомунікацій УАД

9 вересня день Дизайнера - графіка

День дизайнера-графіка щорічно відзначається 9 вересня. Це свято приурочене всім співробітникам цієї професії. І воно показує, наскільки вони важливі для нашої країни. Його почали відзначати ще в 2009 році, в день народження Володимира Чайки, який є одним з провідних фахівців у цій сфері. І в честь такого свята, як День дизайнера-графіка України, ми вирішили розповісти вам про історію та традиції цього свята.

День дизайнера-графіка України 2017: історія свята

Це торжество дуже молоде. Перший раз день дизайнера-графіка відзначали тільки в 2005 році, в невеликій компанії, і тоді про це майже ніхто не чув. А ось на честь 50-річчя Володимира Чайки, одного з кращих графіків нашого часу, в 2009 році, це свято почали відзначати більш широко. Варто кілька слів сказати про фахівця, в честь якого і з'явився День дизайнера-графіка. Володимир Чайка – дуже відомий фахівець у своїй галузі, лауреат численних нагород і премій, а його роботи вже не перший рік вважають еталоном.
Варто врахувати, що день дизайнера-графіка поки що не є офіційним, тому чекати вихідних 9 вересня не варто.

День дизайнера-графіка України 2017: традиції свята

Говорити про масштабні традиції цього свята поки що занадто рано. Адже день дизайнера-графіка ще занадто молодий. Незважаючи на це, в професійних колах він відзначається дуже широко. Практично в кожній компанії, де є фахівці цієї сфери, проходять урочисті привітання, можливо вручення грамот і премій за роботу. Крім цього, в день дизайнера-графіка можна зустріти досить багато різних корпоративів. Це свято дуже важливе для всіх, хто працює в даній сфері, тому сподіваємося, що незабаром воно стане офіційним.

 

Щиросердечно вітаємо Кафедру ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ та МИСТЕЦТВА КНИГИ Української академії друкарства з цим святом!!! Ця кафедра є однією із найдавніших в Україні, що готує дизайнерів, художників-графіків для видавництв та поліграфії. Бажаємо творчого натхнення та успіхів у роботі !

 

25 Форум видавців у Львові

19-23 вересня відбудеться 25 Форум видавців | Book Forum – найбільший книжковий, літературний, культурний захід України і Центрально-Східної Європи. Упродовж 5 днів можна буде відвідати 1000 культурних та освітніх заходів, поспілкуватися з авторами і придбати книжки. Весь Львів традиційно перетвориться на Book Forum, адже події відбуватимуться у Палаці Мистецтв та 50 локаціях міста.

Фокусна тема фестивалю – Ринок свободи.
У межах фокусної теми ми хочемо поговорити про те, як кожен з нас «торгує» своїми уявленнями про свободу під тиском обставин: щоразу підвищуючи або знижуючи ставки. Про те, як визначається ціна на свободу, залежно від умов торгівлі та суб’єкту, який стає її споживачем. Про спекуляції поняттями свободи, які активно використовуються у пропаганді.

Деталі: bookforum.ua