На допомогу авторам

Шановні користувачі!
 
Видавництво НВП ЧП "Технолічний центр"розробило відео матеріали «В допомогу авторам».
Ці рекомендації допоможуть  знайти відповіді на актуальні питання з підготовки та представлення наукових статей.
 
 
Як додати статті до профілю на Google Scholar - https://www.youtube.com/watch?v=wchGfRXZVHY&t=17s
Як зареєструватися на ResearchGate та додати своє дослідження - https://www.youtube.com/watch?v=0_hrZTsBzus&t=25s
Додати відсутній документ до Scopus - https://www.youtube.com/watch?v=qwpbybRhYnQ&t=4s
Як зареєструватися в ORCID та редагувати свій профіль - https://www.youtube.com/watch?v=ffr8A0M25Qs
Як знайти журнал в Web of Science Core Collection - https://www.youtube.com/watch?v=AtE6I2y1Tsw
Як знайти журнал необхідного квартиля в Scopus - https://www.youtube.com/watch?v=NemXB_rqVR0
Как найти журнал в "Переліку фахових видань України" - https://www.youtube.com/watch?v=2mlXJeS6kY8
Як зробити рисунок у гарній якості (КОМПАС-3D LT, Matlab, MS Excel) - https://www.youtube.com/playlist?list=PL7xlaPb8vE1JXzeJDzB6xKHTa6nLX5mTa

Головні метрики сучасної науки: Scopus та Web of Science»

З 17 березня починається цикл вебінарів з наукометрії «Головні метрики сучасної науки: Scopus та Web of Science». Зустрічі організовує науково-навчальний центр компанії «Наукові публікації – Publ.Science».

Ведуча: Єлизавета Батаєва – спеціаліст науково-навчального центру компанії «Наукові публікації –  Publ.Science».

Ці вебінари розроблені спеціально для учасників науково-публікаційного процесу: вчені, редактори, аспіранти, студенти, редактори. Науковці зможуть дізнатися корисну інформацію зі сфери наукометрії та скористатися нею для своєї професійної діяльності.

На учасників вебінарів чекає 5 онлайн-зустрічей

  1. Базис наукометрії. Що? Кому? Навіщо?
  2. Головні метрики сучасної науки.
  3. Основи Scopus. Проблематика самостійної публікації.
  4. Основи Web of Science. Проблематика самостійної публікації.
  5. Тонкощі наукового консалтингу. Як економити час у процесі публікації?

 

Участь у циклі вебінарів безоплатна, але можлива лише після реєстрації. Усі бажаючі зможуть отримати сертифікат, але, за умови, якщо відвідають 4-5 онлайн-зустрічей.  

ОНЛАЙН КУРС «НАУКОВА КОМУНІКАЦІЯ В ЦИФРОВУ ЕПОХУ»

УВАГА! ОНЛАЙН КУРС «НАУКОВА КОМУНІКАЦІЯ В ЦИФРОВУ ЕПОХУ»

i.piccy.info/

Шановні науковці!

          Запрошуємо вас приєднатися до онлайн курсу «Наукова комунікація в цифрову епоху».

Курс  розпочався 2 березня 2020 року. Щотижня додаються нові теми, підключитися можна будь-якої миті, але не варто відкладати. Складається курс з відео лекцій і тестових завдань, які слухачі проходять у зручний для них час з будь якого комп’ютера, планшета чи смартфону. Розрахований на 13 тижнів.

Зареєструватися 

https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:UKMA+SCDA101+2020_T1/about

КУРС РОЗРОБЛЕНИЙ

-       викладачами та співробітниками Національного університету «Києво-Могилянська академія»;

-       компанією «CLARIVATE ANALYTICS»;

-       ГО «ELibUkr»;

-       проектом «FOSTER».

ДЛЯ КОГО ЦЕЙ КУРС?

Для молодих дослідників:

-       здобувачів ступеня PhD;

-       викладачів університетів на ранніх етапах їхньої наукової кар’єри;

-       всіх, хто прагне дізнатися більше про наукову комунікацію, її основні складники, новітні тренди та технології, секрети ефективної роботи з інформацією, управління даними дослідження.

ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ КУРСУ

Ви зможете зрозуміти:

-       Як відбувається сучасна наукова комунікація.

-       Яким чином відкритий доступ, відкрита наука, відкриті ліцензії, управління даними досліджень впливають на життєвий цикл наукового дослідження.

-       Як застосовувати сучасні практики та пошукові техніки для роботи з науковими джерелами.

-       Як використовувати універсальні та спеціалізовані інформаційні ресурси, сучасні веб-застосунки для різних етапів дослідження.

СТРУКТУРА КУРСУ

Тиждень 1

Вступ. Наукова комунікація: історія, сучасність, майбутні тренди

Тиждень 2

Основи інформаційного пошуку. Пошукові системи. Структура наукової інформації. Бази даних. Основи роботи з Базою Даних EBSCO

Тиждень 3

Наукометрія. Impact factor. h-index. Абсолютні та нормалізовані показники. Звіти науковців. Звіти установ

Тиждень 4

Платформа Web of Science

Тиждень 5

Основи роботи з Базою Даних Scopus. Перевірка індексації видання у Scopus

Тиждень 6

Профілі науковців. Publons. ORCID. ResearchGate. Scopus Author ID, Google Scholar Citations та ін.

Тиждень 7

Робота з референс-менеджерами. EndNote. Mendeley

Тиждень 8

Дослідницька етика та академічна доброчесність. Академічна доброчесність та види її порушень. Засоби уникнення плагіату. Етика роботи з даними та корисні ресурси для перевірки наукових джерел інформації

Тиждень 9

Публікація. Критерії якості наукових видань. Публікаційний процес. Елементи статті. Вибір видання. Рецензування. Поширення публікацій

Тиждень 10

Авторське право для науковців

Тиждень 11

Відкрита наука

Тиждень 12

 RDM (Research Data Management) Управління даними досліджень та життєвий цикл даних. Де зберігати та як цитувати дані дослідження

Тиждень 13

Публікація дисертації

 

По закінченню тимхто набрав більше 60 зі 100 балів, видається сертифікат про проходження курсу

18 грудня - 125 років з дня народження Миколи Куліша

"Гострий гоголівський профіль, чорнильна щіточка вусів, нервові, але стримані рухи. І тільки очі були такі мінливі, такі щедрі, що через них ставало видно, яке складне, напружене, суперечливе життя кипить глибинах цього незмірно багатого людського єства."

Микола Бажан

 

...Багатьма дорогами пройшов Микола Гурович Куліш –дорогами навчання, таврійського степу й України, дорогами війн, самовіддачі, духовного піднесення, дорогами творчості, відкриття, переслідувань. За недовге життя йому довелося пережити ледь не все, що тільки може випасти на долю людини. І на всіх дорогах, в усіх життєвих випробуваннях він залишався яскравою постаттю, що прагне справедливості, краси і добра

 

Микола Куліш – один із найбільш оригінальних українських драматургів першої половини ХХ століття, представник Розстріляного відродження.

Для творчості доля виділила Миколі Кулішу всього десять років. Наприкінці 1934-го, невдовзі після того, як письменник відзначив свій 42-й день народження, його забрали енкаведисти. А через кілька років життя Миколи Гуровича обірвалося на Соловках…

Селянський син із Чаплинки Дніпровського повіту Таврійської губернії (зараз Херсонська область) народився 18 грудня 1892 р. в бідній родині. Цей кароокий, маленький зростом, але широкоплечий, кмітливий і впертий чабанець, якого природа наділила прекрасною пам'яттю, дивував учительку своїми запитаннями і відповідями. Був жадібний до книжок: перечитав усе, що було в шкільній бібліотеці і в книгозбірнях вчителів.

 Потяг до навчання мав настільки великий, що місцева інтелігенція зібрала 100 крб. для здібного учня і у вересні 1905 року Микола Куліш, якому на ту пору "тринадцятий минало", подався в Олешки. Дома, в Чаплинці, залишилися батько з матір'ю та ще дві молодші сестрички.

 Мати через рік померла. Звідтоді довелося Миколі покладатися хіба що на власні сили, витривалість, почуття гідності і на свої виняткові здібності. Квартирував у добрих людей, потім якийсь час жив у притулку для сиріт. Згодом його прихистила родина олешківських інтелігентів Невелів. В цій сім'ї дітей учили співу, грі на фортепіано, віолончелі. Разом з братами Невелями, своїми шкільними друзями, Микола Куліш влаштовував музичні і театральні імпрези, і сам брав у них участь. На вечірки приходили гімназисти, вчителі… Це був новий для селянського хлопця світ.

 Після закінчення чотирикласної школи М. Куліш вступив до 5-го класу приватної гімназії. Саме там починає виявлятися його художній і літературний хист.

 Влітку 1914-го року він вступає на інформатико-філологічний факультет Новоросійського (Одеського) університету. А в серпні почалася перша світова війна, і Микола Куліш був мобілізований на фронт.  

 У 1919 році М. Куліш сформував у Херсоні Дніпровський селянський полк, з яким воював проти Денікіна на боці Червоної армії. Завершивши у 1921 році службу військовим керівником Херсонського та Дніпровського повітових військкоматів, М. Куліш перейшов на цивільну службу. Після цього завідував Дніпропетровським відділом народної освіти, редагував газету. У 1922 р. переїхав до Одеси, де працював інспектором шкіл. В Одесі Куліш став членом письменницької спілки "Гарт", захопився ідеями літературного угрупування   М. Хвильового "Урбіно", закінчив п'єсу "97", яка зробила його знаменитим драматургом.

 З 1925 р. письменник жив у Харкові, тут він плідно співпрацював з режисером театру "Березіль" Лесем Курбасом, якого він вважав видатним режисером і мислителем. Куліш цінував Курбаса як аналітика мистецтва і літератури, як людину широкої гуманітарної освіти, одного з теоретиків української культури.

Дружба між Кулішом і Курбасом тривала 8 років – аж до смерті і мала великий вплив на становлення українського театру у першій половині ХХ ст.

 Через те, що Лесь Курбас дуже шанував Куліша, його п'єси ставляться у театрі "Березіль" найчастіше. Безпосередньо Лесь Курбас поставив п'єси "Народний Малахій", "Мина Мазайло", "Маклена Граса", а за його підтримки ставили п'єси "Комуна в степах", "97". Якби не заборони реперткому, в цьому театрі також було б поставлено комедії "Отак загинув Гуска", "Хулій Хурина", драми "Зона", "Закут", "Вічний бунт", "Патетична соната" – це було в намірах театру "Березіль".

 Лесь Курбас вважав Миколу Куліша провідним українським драматургом.        

  У 1934 р. на першому Всесоюзному з'їзді радянських письменників М. Куліша було звинувачено у буржуазному націоналізмі, а в 1935 р. – заарештовано.

 Розстріляний в кінці жовтня 1937 р. в урочищі Сандомах біля Медвежегорська, що в Карелії.

"Big Money: принципи перших"

25 жовтня професійне середовище відзначало День маркетолога.

З нагоди цього свята бібліотека Української академії друкарства отримала в подарунок книгу "Big Money: принципи перших", автором якої є Євген Черняк.

Книга є вагомою не стільки з її теоретичного змісту, як практичного. Автор справедливо відтворює думки відомих авторитетів бізнесу, розкриваючи їх через власне бачення здійснення менеджерської, маркетингової та підприємницької діяльності на загал.

Авторитетними є висловлювання автора щодо впровадження діяльності компанії через призму власного практичного досвіду.

Книга буде корисна як практикам, так і теоретикам, а особливо молоді.

Вдячні за подаровану книгу Таран Оксані, керівнику проєкту "А за що? Просто так!".

 

140 років від дня народження Володимира Вікторовича Дорошенка

 (1879-1963)

 

Був членом Революційної української партії, потім – Української соціал-демократичної робітничої партії. Від січня 1907 до весни 1908 року перебував під арештом за революційну діяльність, після звільнення емігрував до Львова, де включився в роботу Наукового товариства ім. Шевченка. В 1914 р. Дорошенко став одним із засновників Союзу визволення України, під час російської окупації Львова жив у Відні.

Повернувшись до Львова, він став керівником бібліотеки Наукового товариства ім. Шевченка. Рятуючись від Більшовицької навали, в 1944 році Дорошенко переїхав до Праги, а потім – до Німеччини, де перебував у таборах для переміщених осіб до 1949 року. В 1949 році він виїхав до США й оселився у Філадельфії, де й помер в 1963 році. Похований на українському цвинтарі в Баунд-Брук.

Як бібліограф Дорошенко почав працювати у Львові в 1908 р., в створеному для нього бібліографічному бюро Наукового товариства ім. Шевченка. Вимушені переїзди (по суті – утечі), які супроводжувались втратами нагромаджених матеріалів вкрай негативно відбивались на його роботі. Однак він зумів опублікувати бібліографічні покажчики творів Т. Шевченка, І. Франка, О. Кобилянської, П. Куліша. Йому належать також праці про історію Наукового товариства ім. Шевченка, товариства «Просвіта». Ряд праць він присвятив творчості Т. Шевченка, І. Франка, В. Стефаника.

Дорошенко і Грушевський

1. Заочне знайомство Грушевського з В. Дорошенком сталось в 1899 р., коли Дорошенко почав надсилати до «Літературно-наукового вісника» свої дописи.

2. Особисте їх знайомство відбулося влітку 1904 р., коли В. Дорошенко приїхав до Львова на курси українознавства, організовані М. С. Грушевським.

3. В 1908 р. В. Дорошенко, оселившись у Львові, отримав завдяки клопотам М. Грушевського постійну оплачувану посаду бібліографа Наукового товариства ім. Шевченка. Збережені листи Дорошенка до Грушевського найкраще висвітлюють саме цей період їх співпраці (до початку 1-ї світової війни).

4. В. Дорошенко не забув про 50-річний ювілей М. Грушевського і присвятив йому цілий номер «Вісника Союза визволення України» (1916 р., № 3).

5. В 1926 – 1927 роках В. Дорошенко брав участь у підготовці бібліографії праць М. Грушевського, яка готувалась до 60-річчя вченого.

6. Після смерті М. Грушевського В. Дорошенко збирав матеріали про його життя, надрукував ряд статей про Грушевського.

30 вересня - Всесвітній день бібліотек

Щиро вітаємо чудовий колектив нашої бібліотеки.

Бажаємо міцного здоров'я, щастя і добра, натхнення до нових звершень, любові і душевного тепла.

Божого благословіння і світлих доріг в житті.

 

"Бібліотеки – це скарбниці всіх багатств людського духу"
(Г. Лейбніц - німецький філософ)

Всеукраїнський день бібліотек – це нагода відзначити роль книгозбірні у житті кожного українця і зокрема зростаючих поколінь. Це також можливість привернути увагу суспільства до ролі і високої місії бібліотекаря – просвіщати, навчати орієнтуватися у потоці інформації, сприяти оволодінню навичками пошуку та використання ресурсів на різних носіях і допомогти усвідомити значення бібліотеки суспільства знань, допомогти зрозуміти, що бібліотеки єднають світ, а бібліотекарі є хранителями, збирачами духовних скарбів, помічниками і порадниками на шляху до знань і мудрості.

Бібліотеки - один з інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань. Вважається, що вперше аналоги сучасних бібліотек з’явилися ще близько 2,5 тис. років до нашої ери на Сході. Це були зібрані в одному з древніх вавілонських храмів міста Ніппур глиняні таблички на яких їх сучасники запам’ятали важливу для них інформацію для наступних поколінь. У Київській Русі перші бібліотеки стали відкривати після прийняття християнства. Це були церковні бібліотеки, серед яких у той час найбільшою вважалася заснована в 1037-му році князем Ярославом Мудрим бібліотека Софії Київської. У цій бібліотеці зберігалося понад дев’ятсот книг, що були виготовлені тоді виклсючно вручну. Для середньовіччя це була грандіозна праця і в подальшому в майстернях при Софійському соборі робилися книги, які увійшли в онову інших бібліотечних зібрань, наприклад, бібліотеки при Печерському монастирі, яка стала найбільшим з кінця ХІ століття центром культурного життя в Київській Русі.

Віддаючи данину поваги бібліотечному руху в незалежній Україні, 14-го травня 1998-го року Президентом України було підписано Указ № 471/98 про щорічне святкування Всеукраїнського Дня бібліотек. В Україні він відзначається 30-го вересня.

На сьогоднішній день в Україні функціонують близько 40 тисяч великих і малих бібліотек. Щороку українські книгосховища обслуговують понад 17,5 мільйонів читачів.

 

Володимир Кампо

У рамках 26 Bookforum в аудиторії Української академії друкарства відбулася зустріч відомого правознавця, заслуженого юриста України - Володимира Кампа з викладачами, працівниками бібліотеки та студентами. Викладав у вишах Львова та Києва, був першим заступником Голови Колеґії з політико-правових питань Державної думи України (1992), помічником і заступником міністра культури України (1993–1994), заступником керівника секретаріяту Комісії з питань правової політики і судово-правової реформи Верховної Ради України (1995), суддею Конституційного Суду України (2006–2013).

Автор праць із проблем Конституції України, гідности і прав людини, верховенства права, конституційної та місцевої демократії, судової і правової систем. Співавтор та співредактор навчального посібника «Права і свободи людини і громадянина в Україні. Доктрина Європейського суду з прав людини і Конституційного Суду України».

 

9 вересня 250 років з дня народження Івана Петровича Котляревського

(1769 - 1838)

А про війну і в головах
Собі ніколи не кладіте,
А мовчки в запічках сидіте,
Розгадуйте, що їсть і пить.

(І. Котлярявський)

9 вересня відзначатимемо 250-й рік народження Івана Котляревського, основоположника нової української мови і літератури, патріота, громадського діяча.

 Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня 1769 року в Полтаві у родині канцеляриста міського магістрату. У 1789 року Котляревські внесені до списку дворян. Хлопець навчався в Полтав­ській духовній семінарії, служив у Новоросійській канцелярії в Полтаві, учителював у поміщиць­ких сім’ях Золотоніського повіту; вивчав фольклор та звичаї народу. Протягом 1796-1808 рр. І.  Котляревський перебував на військовій службі, у 1806-1812 рр. брав участь у російсько-туре­цькій війні. У Петербурзі без відома Котляревського стараннями колезького асесора М. Парпури у 1798 році виходить у перших трьох частинах «Енеида, на малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляревскимъ». Згодом, у 1808 році, книговидавець І.Глазунов повторив це видання. У 1809 році Іван Котля­ревський сам готує до друку і видає в Петербурзі поему «Вергилиева Энеида, на малороссийский язык переложеная И. Котляревським» у чотирьох частинах. На титулі містилося авторське заува­ження: «Вновь исправленная и дополненая противу прежних изданий». І. Котляревський у 1810 році вийшов у відставку в чині капітана, став наглядачем Будинку для ви­ховання дітей бідних дворян (у Полтаві). На цій посаді перебував майже до кінця життя. У 1812 році він сформував український козацький полк на війну з Наполеоном. У 1813-1814 роках, виконуючи воєнні доручення, виїжджав у ставку російської армії в Дрезден, Петербург, Кременчук. У 1818 році став членом масонської ложі «Любов до істини», був обраний членом Харківського товариства любителів красного письменства. Іван Котляревський у 1818-1821 рр. працював директором Полтавського театру. Сприяв ви­купу з кріпацтва актора М.Щепкіна. У 1819 році написав драматичні твори «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник». У 1821 році Котляревський став почесним членом петербурзького Товариства любителів росій­ської словесності, був скарбником і книгохранителем Полтавського відділення Російського біблій­ного товариства. У 1827-1835 рр. І. Котляревський був попечителем Полтавського благодійно- лікувального закладу.

Іван Петрович Котляревський помер 10 листопада 1838 року. Похований у Полтаві. Смерть зачи­нателя нової української літератури була великою втратою для всієї України. «Все сумує», — ска­зав молодий Тарас Шевченко у вірші «На вічну пам’ять Котляревському», в якому пророкував безсмертя авторові «Енеїди»: Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди, Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть!  

Творча спадщина І. Котляревського — це поема «Енеїда», п ’ecu «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», послання-ода «Пісня на новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну», переклад російською мовою уривків із праці Дюкела «Євангельські роздуми, розподілені на всі дні року...», переспів вірша давньогрецької поетеси Сапфо «Ода Сапфо». Івана Петровича Котляревського вважають зачинателем нової української літератури.

Цікаві факти;

1. Багато біографів схиляються до того, що саме через нещасливе кохання учитель Котляревський пішов в армію і до кінця життя так і не одружився. Коли 25-річний Котляревський працював домашнім учителем у пана в селі Золотоноша, закохався в 20-річну Марію – бідну родичку господаря. Батько її до Котляревського ставився добре, але Марія вже була обіцяна иншому, про що й сказали учителеві. Він негайно покинув і той маєток, і цивільне життя, й пішов в армію. У 27 років став кадетом Сіверського карабінерського полку. Із армії пішов капітаном, хоч міг дослужитися до вищих чинів.

2. Віддав 25 років службі на посаді наглядача (директора) дому виховання дітей бідних дворян у Полтаві. За це одержав від царя чин майора. Цар Олександр І приїхав до Полтави 1818 року та запитав, чи не нагородити за громадські заслуги відставного капітана Котляревського гідним цивільним чиновницьким титулом. Полтавські чиновники відказали що він смертельно образиться і краще дати йому чин майора. Із армії у відставку Котляревський пішов "с правом ношения мундира". Це давало меншу зарплату, ніж у звичайного цивільного чиновника. Але він не хотів розлучатися з мундиром.

3. "Енеїда" Котляревського була в бібліотеці Наполеона. Великий князь Микола Павлович — майбутній цар Микола І — попросив собі аж два примірники. А радянські дослідники підкреслювали, що "Енеїда" Котляревського була у Леніновій бібліотеці. "Енеїду" Котляревського російською перекладали тричі.

4. Краєзнавцям вдалося дізнатися, що в Івана Котляревського була таємна покровителька. На початку ХІХ століття в Полтаві створилося таємне «Товариство малоросійське». Одним з його членів і співавтором програмних документів був Котляревський. Після повстання декабристів у цій справі проводилося слідство, але Івана Петровича до відповідальності не притягнули. Знавець літератури Євген Руднєв знайшов в одному з сибірських архівів лист Сергія Волконського, де є такий рядок: «Котляревського від каторги врятувала жінка, яка його любила».

Науковці перебрали всіх мешканок округи і вирахували найбільш підходящу кандидатуру: Варвара Рєпніна – дружина генерал-губернатора Миколи Рєпніна, вони 17 років прожили в Полтаві та тісно спілкувалися з Котляревським. Микола навіть подарував письменнику свій портрет. А Варвара замовила йому переклад з французької роботи Дюкена для Полтавського інституту шляхетних дівчат - три томи по 500 сторінок французького чтива він перекладав 15 років.

5. Прямих нащадків Котляревський не залишив. Перед смертю відпустив на волю кріпаків — шість душ. А дім на горі в Полтаві заповів своїй економці, Мотрі Векливечивій, унтер-офіцерській вдові.

 

 

8 вересня - Міжнародний день грамотності.

Бути грамотним тепер модно.

«Краса — це дарунок долі, ну, а грамотність — це вже від природи»
Вільям Шекспір

Міжнародний день грамотності — один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об’єднаних Націй. У цей день проводяться конференції та злети вчителів, найбільш видатних педагогів нагороджують. Свято було запроваджене й святкується не тільки на честь тих, хто дав людству писемність, але й всіх, хто навчає дітей і молодь та розповсюджує грамотність.

Міжнародний день грамотності - один з міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об’єднаних Націй. Цей день щорічно святкується 8 вересня відповідно до рішення 14-ї сесії ЮНЕСКО 1.141. Починаючи з 1966 року ЮНЕСКО відзначає Міжнародний день грамотності, намагаючись саме в такий спосіб привернути увагу суспільства й мобілізувати міжнародну суспільну думку, щоб збудити його інтерес і досягти активної підтримки зусиль, спрямованих на розповсюдження грамотності – однієї з головних сфер діяльності ЮНЕСКО починаючи з часів її першої Генеральної конференції в 1946 році. Традиція щорічно відзначати цей день започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року. Саме ця конференція рекомендувала оголосити 8 вересня, дату урочистого відкриття конференції, Міжнародним днем грамотності та святкувати його щорічно в усьому світі. У цей день проводяться конференції та злети вчителів, найвидатніших педагогів нагороджують. Свято було запроваджене й святкується не тільки на честь тих, хто дав людству писемність, але й всіх, хто навчає дітей і молодь та розповсюджує грамотність.

Вміння читати - це лише мала частина вміння бути грамотною людиною, а ось здатність використовувати прочитане, отримуючи вигоду для себе, оточоючих вас людей, близьких і сім'ї - це більш вагома частина вміння бути грамотним, хоча і не завжди вирішальна.

Міжнародний день грамотності – свято, що відзначається щорічно 8 вересня та символізує досягнення усього людства. Міжнародний день грамотності - один з міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об’єднаних Націй 8 вересня.

Грамотність - свято для людства, яке досягло вражаючого прогресу в цій галузі, довівши кількість грамотних людей у світі до чотирьох мільярдів. Однак грамотність для всіх - дітей, молоді та дорослих - ще не до кінця досягнута мета. Боротьба з неписьменністю як і раніше залишається завданням величезного масштабу і складності. Незважаючи на помітні успіхи багатьох країн, більше 860 мільйонів дорослих залишаються неписьменними, а більше 100 мільйонів дітей не ходять до школи.

 

Згідно з прогнозами, до 2020-го року, молодим фахівцям, щоб знайти роботу і бути конкурентно спроможними на ринку праці, вкрай необхідні будуть такі навички, як комунікабельність, вміння працювати в команді, здатність творчо та інноваційно підходити до вирішення поставлених завдань, а також критичне мислення.

Джерело: https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/buti-gramotnim-teper-modno-8-veresnya---mizhnarodniy-den-gramotnosti-35883. Сайт http://acc.cv.ua/

 

 

Згідно з прогнозами, до 2020-го року, молодим фахівцям, щоб знайти роботу і бути конкурентно спроможними на ринку праці, вкрай необхідні будуть такі навички, як комунікабельність, вміння працювати в команді, здатність творчо та інноваційно підходити до вирішення поставлених завдань, а також критичне мислення. Міжнародний день грамотності - один з міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об’єднаних Націй. Відзначається щорічно відповідно до рішення 14-ї сесії ЮНЕСКО 1.141. Грамотність - свято для людства, яке досягло вражаючого прогресу в цій галузі, довівши кількість грамотних людей у світі до чотирьох мільярдів. Однак грамотність для всіх - дітей, молоді та дорослих - ще не до кінця досягнута мета. Боротьба з неписьменністю як і раніше залишається завданням величезного масштабу і складності. Незважаючи на помітні успіхи багатьох країн, більше 860 мільйонів дорослих залишаються неписьменними, а більше 100 мільйонів дітей не ходять до школи. Безліч дітей, молодих людей і дорослих, охоплених шкільними або іншими освітніми програмами, не відповідають рівню, необхідному для того, щоб їх можна було вважати грамотними в умовах сьогоднішнього світу, що стає все більш складним. Існує явна необхідність у розгортанні програм поширення грамотності, які були б спрямовані на групи учнів, що вимагають до себе особливої уваги, і в першу чергу до них належать жінки та дівчата, що залишилися за дверима школи. Там, де чоловіки й хлопчики не мають можливості одержання якісної освіти, вони теж потребують особливої уваги.

Джерело: https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/buti-gramotnim-teper-modno-8-veresnya---mizhnarodniy-den-gramotnosti-35883. Сайт http://acc.cv.ua/

 

Вміння читати - лише мала частина вміння бути грамотною людиною, а ось здатність використовувати прочитане, отримуючи вигоду для себе, оточуючих вас людей, близьких і сім’ї - це більш вагома частина вміння бути грамотним, хоча і не завжди вирішальна.

Джерело: https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/buti-gramotnim-teper-modno-8-veresnya---mizhnarodniy-den-gramotnosti-35883. Сайт http://acc.cv.ua/

Вміння читати - лише мала частина вміння бути грамотною людиною, а ось здатність використовувати прочитане, отримуючи вигоду для себе, оточуючих вас людей, близьких і сім’ї - це більш вагома частина вміння бути грамотним, хоча і не завжди вирішальна.

Джерело: https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/buti-gramotnim-teper-modno-8-veresnya---mizhnarodniy-den-gramotnosti-35883. Сайт http://acc.cv.ua/

 

Бути грамотним тепер модно.

Джерело: https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/buti-gramotnim-teper-modno-8-veresnya---mizhnarodniy-den-gramotnosti-35883. Сайт http://acc.cv.ua/