Просвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!"

      

      

10 травня 2018 року, з метою підвищення рівня правової обізнаності населення, ознайомлення читачів бібліотеки з новаціями у системі юстиції та загальнонаціональним просвітницьким проектом "Я МАЮ ПРАВО", начальником та провідним спеціалістом відділу систематизації законодавства, правової роботи та проавової освіти Управління реєстрації нормативно - правових актів, правової роботи та правової освіти Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гірковим Я.З. та Корпанюк О.П. організовано виставку періодичних видань Міністерства юстицій України в Бібліотеці Української академії друкарства.

           

8 - 9 травня Дні пам'яті та примиреня, присвячені жертвам Другої світової війни

Війна, війна! І знов криваві ріки! І грім гармат, і шаблі дзвін. Могили, сироти, каліки І сум покинутих руїн. 
     Олександр Олесь 

 

З 2016 року Україна відзначає 9 травня як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги). Пам’ятна дата була встановлена Верховною Радою 9 квітня 2015 року законом Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років в рамках голосування за пакет законів про декомунізацію.          
Ухвалений пакет законів про декомунізацію скасував Закон України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років». В Україні заборонили пропаганду, зокрема й публічне використання, комуністичної та нацистської символік. Окрім того, із законодавства зник термін "Велика Вітчизняна війна".          
Новий зміст відзначення Дня пам'яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні включає в себе:- переосмислення подій Другої світової, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого;
- рівне вшанування пам'яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об'єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (українців, євреїв та ін);
- перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь вшанування.        
Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За наші землі воювали дві тоталітарні системи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя.        
Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок Другої світової. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових і підпільників, понад 5 млн цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 мільйонів жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, значна частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) склали 8-10 млн осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 5,6 тис. мостів, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств.       
Сьогодні українці продовжують нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення. Ми акцентуємо увагу на персональних історіях українців-учасників війни, не лише вояків, а й тих, хто пережив її в тилу чи на окупованій території. Продовжуємо всебічне й об’єктивне висвітлення умов окупації, полону, повоєнного часу, щоб краще зрозуміти реалії того періоду. Розуміємо війну як трагедію та гуманітарну катастрофу, яка коштувала життя мільйонам людей, завдала непоправних втрат цивілізації та культурі. З однаковою пошаною говоримо як про солдат Радянської армії, так і про вояків Української повстанської армії та етнічних українців в складі інших армій – учасників антигітлерівської коаліції.       
Офіційним символом Дня перемоги над нацизмом, як і Дня пам'яті та примирення, є квітка червоного маку – загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів Другої світової війни. В Україні він використовується у власній стилізації, розробленій харківським дизайнером Сергієм Мішакіним. Гаслом обох пам'ятних днів є «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».
 
 З нагоди цієї дати у бібліотеці представленна виставка.
 
 
1. Дмитрук В. Вони боролися за волю України.- Луцьк: ВАТ "Волинська обласна друкарня", 2007.- 1070 с.
2. Грабець О. Командир групи УПА "Південь" полковник "Батько". - Коломия: Видавничо-поліграфічне товариство "Вік", 2001. - 216 с.
3. Косик В. Україна і Німеччина у другій світовій війні. - Париж - Нью-Йорк - Львів, 1993. - 660 с.
4. Гончарук П.С. Історія України / курс лекцій з найдавніших часів до початку ХХ століття . - Київ: "Центр учбової літератури", 2009. - 526 с.
5. Пасічник М.С. Істрія України / Навчальний посібник - Київ: Знання, 2005. - 736 с.
6. Лазарович М.В. - Історія України / Навчальний посібник - Київ: Знання, 2008. - 688 с.
7. Явожко. Спогади в'язнів польського концетраційного табору / до друку підготували: Б. Гук і М. Іваник, - Перемишиль - Торонто - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2007. - 368 с.
8. Архіви окупації. 1941-1944 / Держ. ком. архівів України; Упоряд. Н. Мановська. - К.: Вид. дім "Києво - Могилянська академія ", 2006. - 872 с.
9. Моргун Ф.Г. Сталінсько - гітлерівський геноцид українського народу. Факти і наслідки. - Вид. четверте, перебудоване і доповнене. - Полтава% Дивосвіт, 2008.- 296 с.
10. Курилишин К. Українське життя в умовах німецької окупації (1939 - 1944 рр.) - Львів, 2010. - 326 с.
11. Фрейшин - Чировський. Нарис політичної і сторії України - Львів, 1997. - 248 с.
12. Шелест П."Справжній суд історії, ще перереду". Спогади, щоденник, документи, матеріали. / Упоряд: В. Баран та ін.; За ред. Ю. Шаповала. - К., Генеза, 2004. - 808 с.
13. Велика Вітчизняна війна: ціна перемоги / Т. Дерев'якін // Економіка України, 2000 № 5 ст. 52-58
14. Велика Вітчизняна війна: витоки, ресурси і зброя перемоги / Т. Дерев'якін // Економіка України; 2010 № 5 ст. 30-45
 
 

24 травня - День Різноапостольних Кирила і Мефодія. День слов'янської писемності і культури

Душа, що не знає літер - мертва душа

Кирило

 

Свято встановлено згідно з Указом Президента від 17 вересня 2004 року, в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури, покровителів Європи.

Кирило (827–869) і його старший брат Мефодій (815–885) народилися в македонському місті Фессалоніки (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї воєначальника. За походженням - болгари. Якщо Кирило був стовідсотковим гуманітарієм – здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя, а згодом працював патріаршим бібліотекарем і викладав філософію, а потім перебував навіть на дипломатичній службі, то Мефодій був спочатку військовим, правителем однієї з слов’янських областей поблизу Солуня. Військова кар’єра його не вдовольняла, і він став ченцем, а невдовзі й ігуменом одного з монастирів у Малій Азії.

Згодом брати об’єдналися в просвітницькій діяльності – перекладали слов’янською мовою богослужебні книги, самі писали оригінальні твори, проповідували православ’я, виступаючи проти німецького католицького духовенства, відкривали при церквах школи, готували учнів. Вони упорядкували слов’янський алфавіт і переклали на церковнослов’янську (староболгарську) мову Євангеліє.

На початок ХІ ст. на Русі використовувалися дві системи письма – кирилиця і глаголиця. Певною перевагою кирилиці перед глаголицею було відносно простіше накреслення літер. Автором глаголиці вважають Кирила; її літери переважно пов’язані з грецьким алфавітом. Згодом глаголиця лягла в основу кирилиці, на основі якої склалися алфавіти багатьох народів – українців, білорусів, росіян, болгар, македонців, сербів, чорногорців, а також абетки деяких народів середньої Азії. Донедавна кирилецею послуговувалися румуни і молдавани, але потім вони перейшли на латиницю.

Спроби (в т. ч. силоміць) запровадити замість кирилиці латиницю на західноукраїнських землях (у Галичині в ХІХ ст., у Закарпатті – на початку ХХ ст.) були відкинуті. Існує думка, що кирилиця прийшла до Київської Русі з Болгарії разом із старослов’янськими богослужними книгами після офіційного прийняття християнства у 988 році. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–1057 років.

Своєю діяльністю Кирило і Мефодій заклали підвалини оригінальної слов’янської писемності й літератури, зокрема болгарської. Щороку 24 травня в усіх слов’янських країнах вшановують пам’ять святих Кирила і Мефодія, а також День слов’янської писемності та культури. На сьогодні близько 252 мільйонів людей в Євразії послуговуються кирилицею як національним алфавітом. 1 січня 2007 року, після приєднання Болгарії до Європейського Союзу, кирилиця стала 3-м офіційним алфавітом ЄС, після латини і грецького письма.

З нагоди цієї дати у залі нашої бібліотеки передставлена книжкова виставка.

1. Тимошик М.С. Історія видавничої справи: Підручник. - К: Наша культура і наука, 2007. - 496 с.

2. Запаско Я.П., Мацюк О.Я. Львівські стародруки: Книгознавство. Нарис / Худож. І.П. Плескалко. - Львів: Каменяр, 1983. - 175 с.

3. Запаско Я.П. Ошатність української рукописної книги. - Львів: УАД, "Фенікс", 1998.- 136 с.

4. Різник М.Г. Письмо і шрифти / за редакцією В.І. Касіяна. - К: Вища школа, 1978 - 152 с.

5. 1100 лет славянской азбуки. - М.: Наука, 1988. - 192 с.

6. Трофимович К.К. Практикум з порівняльної граматики слов'янських мов.- Львів: Видавництво Львівського університету, 1960. - 228 с.

7. Лецта О.І., Гончарова В.І. Старослов'янська мова: Збірник вправ, практичних завдань: Навч. посіб. - К: Вища школа, 2004. - 199 с.

8. Кондрашов Н.А. Славянские языки. - М: 1955, - 198 с.

9. Отчий край' 90 / Іторико - літературний збірник, В. 4., К: Видавництво "Молодь", 1990 - 192 с.

10. Ілюстрована енциклопедія історія України в трьох томах / Автор тексту О.Кучерук - К.: 2004. Т.1 - 216 с.

11. Захарневська В.О. Традиції слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія / Бібліотечний Вісник № 5-6, 1993. с.31 - 45

12. Гнатенко Л.А. Просвітителі Кирило і Мефодій у писемних джерелах ЦНБ / Бібліотечний Вісник №2, 1994. - с. 36 - 37

 

 

 

 

23 квітня - 140 років від дня народження Григорія Григоровича Ващенка

( 1878 - 1967)

«…Виховуючи підростаюче покоління, педагог бере найактивнішу участь у творенні майбутнього свого народу…»
Григорій Ващенко

Зі здобуттям українською державою незалежності розвиток педагогічної думки України неможливо уявити без творчого доробку видатного педагога, психолога, фахівця з дидактики та національного виховання Григорія Григоровича Ващенка. Педагог, з 1918 року доцент, згодом професор педагогіки Історично-філолгічного факультету, пізніше інституту Народної Освіти в Полтаві, з 1936 року у педагогічному інституті в Сталінграді. На еміграції професор УВУ і Богословської академії УАПЦ у Мюнхені, з 1950 року її ректор, потім член НТШ. Автор повісті з сільського життя "До грунту" ( 1912) та багатьох педагогічних праць: "Загальні методи виховання", "Виховання волі і характеру", "Виховний ідеал".

Виховання мусить бути органічно зв’язане із самовихованням. Батьки і школа, керуючи процесом формування особистості дитини, мусять розвивати в неї активність і почуття відповідальності не тільки за свою працю, а й за поведінку взагалі. 3 кожним роком перебування дитини в школі ініціатива та активність її мають поширюватися і поглиблюватися так, щоб учень, кінчаючи школу, виходив з неї коли не сформованою особистістю, то, принаймні, людиною з виробленими основними позитивними рисами вдачі та знаннями й навичками, потрібними для дальшої праці над собою”, – підкреслює Г. Ващенко.

Він, як і інші українські філософи та педагоги, добре усвідомлював, що коли людина самовдосконалюється, вона цим самим вдосконалює світ, який її оточує. Тут і закладено філософський девіз: від розвитку одиниці до розвитку загального. Тому завдання кожної людини, яка творчо мислить, – піднімати навколишнє середовище до свого рівня свідомості. Для вчителя фактично це найперше завдання. Ця лінія також простежується у “Вихованні волі і характеру” Григорія Ващенка.

З нагоди 140 річчю з дня народження Григорія Ващенка у залі нашої бібліотеки передставлена книжкова виставка з нагоди цієї дати.

1. Григорій Ващенко: повернення в Україну. Львів: Львівська обласна організація всеукраїнського педагогічного товариства ім. Григорія Ващенка, 2003.

2. 10 років школи громадянств / збірник матеріалів до 10-ліття Педагогічного товариства імені Григорія Ващенка / упорядники: О.Гертош, І.Кравчук, С.Стельмащук. - Львів, 2005

3.Грирорій Ващенко "Вибране. Форми і методи навчання": Дрогобич ППЦ "Наш друк", 2011

4. Історичний календар 2002. Випуск 8 / Науково - популярний альманах: Київ - 2002, с. 251-257.

5. Народна творчість та етнографія. Випуск 1, Київ: Наукова думка, 1996 с. 60-67.

6.Педагогічна майстерність: Підручник / І.А.Зярон, Л.В.Крашущенко, І.Ф.Кривонос та ін.; За ред. І.А.Зярона. - 2-ге вид. - К.: Вища школа, 2004. - 422 с.

7. Сисоєва С.О., Соколова І.В. Нариси з історії розвитку педагогічної думки: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 308 с.

8. Енциклопедія українознавства. Т.1, Видавництво "Молоде життя", Львів -1993, 400 с.

9. Історія української школи і педагогіки. Хрестоматія / Укладали: О.О.Мобар; За ред. В.Г. Кремення. - К.: Знання, 2005. - 676 с.

10. Українсьа педагогіка в персоналіях; К 2, ХХ століття / За ред. О.В. Сухомлинської - Київ: Либідь, 2005 - с. 365-374

11. Артемова Л.В. Історія педагогіки України: Підручник. - К.: Либідь, 2006.- 424 с.

12. Ващенко Г. Вибрані педагогічні твори - Дрогобич: Видавнича фірма "Відродження". 1997. - 214 с.

13. Педагогіка: Хрестоматія / Уклад.: А.І.Кузомінський. - 2-ге вид.- К.: Знання - Прес. - 700 с.

14. Педагогічна майстрність: Хрестоматія. / Навчальний посібник. / Упоряд.: І.А.Зозюк, Н.Г.Базилевич, Г.Г. Дмитренко та ін. За ред.І.А. Зазюка. - К.: Вища школа, 2006. - 606 с.