435 років із дня смерті Івана Федорова

( 1525 - 1583 )

Іван Федоров - першодрукар, діяч слов'янської культури, а також гравер, інженер, ливарник. Деякий час займав посаду диякона церкви Миколи Гостунського. Займався викладанням грамоти. Закінчив Краківський університет і мав диплом бакалавра.

Друкарсько - виробнича діяльність Івана Федоровича мала великий вплив на подальний розвиток українського книгодрукуквання. Спадкоємцем традицій першодрукаря стала друкарня Львівського братства, що діяла протягом кількох століть.

З цієї нагоди в нас представлено книжкову виставку.

1. Запаско Я. Початки українського друкарства. Видаництво "центр Євпропи", - Львів, 2000. - 220 с.

2. Запаско Я. Першодрукар Іван Федоров, Видавництво "Каменяр", - Львів, 1964. - 112 с.

3. Грєзник М. Розповідь про книжку. Державне учбово-педагогічне видавництво "Радянська школа", - Київ, 1964. - 140 с.

4. Козачок В. Іван Федорович - львівський першодрукар, - Львів, 1998. - 18 с.

5. Ісаєвич Я. Першодрукар Іван Федоров на Україні, - Київ. 1964. - 36 с.

6. Приблянков В. Іван Федоров, Видавництво "Дніпро" -  Київ.  1974. - 240 с.

7. Першодрукар Іван Федоров та його послідовники на Україні. Збірник документів, видавництво "Наукова думка" - Київ. 1975. - 344 с.

8. Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН України, В.1 Збірник наукових праць, - Київ "Наукова думка", 1993.

9. Вісник книжкової палати № 4, 2004 с. 52 - 53

10. Вісник книжкової палати № 1, 2009 с. 38 -41

11. Бібліотекарство. Документознавство. Інформалогія № 2, 2010 с. 54 - 60.

12. Ісаєвич Я. Першодрукар Іван Федоров і винекнення друкарства на Україні. В ІІ, Львів. 1983. - 156 с.

13. Овчінніков В. Історія книги: Еволюція книжкової структури. - Львів. видавництво "Світ", 2005. - 420 с.

14. Тимошик М. С. Історія видавничої справи. Вид. ІІ, Київ 2007. - 496 с.

15. Огієнко І. Історія Українського друкарства, Київ "Либідь", 1994. 448 с.

16. Немировский Е. Иван Федоров . - М.: Наука 1985. 320 с.

17. Запаско Л.П. Львівські стародруки. Книгоднавчий нарис. Львів: Каменяр 1983. - 175 с.

18. Запаско Я. Ошатність української рукописної книги. Львів : Фенікс 1998 . - 136 с.

 

 

 

 

 

 

ван Федоров відомий як першодрукар, тому що саме він видрукував в 1564 році в Москві свою першу книгу — «Апостол». А у 1574 році уклав і надрукував перший східнослов’янський посібник — «Буквар» з граматикою. Друкарсько-виробнича діяльність Івана Федоровича мала великий вплив на подальший розвиток українського книгодрукування. Спадкоємцем традицій першодрукаря стала друкарня Львівського братства, що діяла протягом кількох століть.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/chim-vidomiy-ivan-fedorov/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Певний час займав посаду диякона церкви Миколи Гостунського. Займався викладанням грамоти. Закінчив Краківський університет і мав диплом бакалавра.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/ivan-fedorov-biografiya-skorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Іван Федоров — першодрукач, діяч східнослов’янської культури, а також гравер, інженер, ливарник. Певний час займав посаду диякона церкви Миколи Гостунського. Займався викладанням грамоти. Закінчив Краківський університет і мав диплом бакалавра.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/ivan-fedorov-biografiya-skorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Іван Федоров — першодрукач, діяч східнослов’янської культури, а також гравер, інженер, ливарник. Певний час займав посаду диякона церкви Миколи Гостунського. Займався викладанням грамоти. Закінчив Краківський університет і мав диплом бакалавра.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/ivan-fedorov-biografiya-skorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

100 років з дня Листопадового чину - повстання в м.Львові з метою проголошення ЗУНР

100 років з дня Листопадового чину повстання в м. Львові з метою проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР)

 

“Волею українського народу утворилася на українських землях старої Австро-угорської монархії Українська Держава. Найвисшою державною властю Української Держави є Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла владу в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави.”

Зранку 1 листопада 1918 року кожен львів’янин, що вийшов з дому на прогулянку, до церкви на День всіх святих чи навіть по справах, міг прочитати ці слова в оголошеннях на стінах львівських будинків. Над Ратушею вперше в історії майорів синьо-жовтий прапор. Стало зрозуміло: закінчилась епоха Габсбурґів. Українська Держава, проголошена напередодні, таки відбулась, та що буде далі – не міг сказати ніхто.

 

100 років від часу створення урядом України Директорії, яку очолили Володимир Винниченко та Степан Петлюра

Директорія відновила республіканський лад і демократичне правління в Україні.  Скликаний Директорією Трудовий конгрес, забезпечив широку представницьку основу української влади. У Паризькій мирній конференції, де вирішувалася доля учасників Першої світової війни, взяла участь українська делегація.

Політика Директорії УНР була спрямована на консолідацію українського суспільства. Її лідери намагалися врахувати вимоги політичних партій і суспільні очікування. За коаліційним принципом сформували уряд – Раду Народних Міністрів. Своєрідним компромісом стала політична система УНР, базована на принципі трудових рад, коли своїх представників у владу могли делегувати тільки «працюючі класи». Натомість у національному питанні взяли курс на розбудову незалежної держави. 1 січня 1919 р. Директорія затвердила закон про державну мову в УНР та закон про вищий уряд Української автокефальної православної церкви, за яким православна церква в Україні мала стати автокефальною. Ухвалили закон про запровадження державної української грошової одиниці – гривні, відповідно до якого з ужитку виводились російські грошові знаки, як царські, так і «керенки». Скасовували приватну власність на землю, яку оголосили «народним добром». За Директорії відбувається розширення дипломатичних зносин УНР, розвивається наука та культура. Одне з найвизначніших досягнень - проголошення Акта Злуки про об’єднання УНР і ЗУНР в єдиній соборній державі.

Однак в грудні 1918 р. без оголошення війни агресію проти УНР розпочала радянська Росія. Її війська швидко просувалися вглиб української території. 2 лютого 1919-го Директорія та весь державний апарат УНР змушені були спішно евакуюватися з Києва до Вінниці. Не витримавши тиску та ваги відповідальності, 10 лютого 1919 р. Володимир Винниченко подав у відставку. Головою Директорії став Симон Петлюра. Саме йому довелося очолювати українську державу в найдраматичніший період її існування. Вона в надтяжких умовах без зовнішньої підтримки продовжувала збройну боротьбу проти «червоної» та «білої» Росії. В листопаді 1920 р. залишки українських військ і державного апарату УНР під натиском переважаючої більшовицької армії змушені були відійти на територію Польщі.

9 листопада день української писемності та мови

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.

Ліна Костенко

 

 

Щорічно 9 листопада вшановують пам'ять Преподобного Нестора Київського - упорядника Повісті минулих літ. Від 1997 ироку в цей день також відзначають День українької писемності та мови. До цієї дати в нашій бібліотеці представлення виставка.

 

 1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел. - К.: Ірпіль: ВТФ "Перун", 2004. - 1440 с.

2. Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В.М., Тароненко О.О., М.П. Заблюп - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Вид-во "Укр. енциклопедія"

3. Микитюк Оксана Сучасна українська мова: самобутність, система, норма: навч. посібник / О. Микитюк. - 5-те вид., зі змінами. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. - 440 с.

4. Ужченко В. Д. та ін. Сучасна українська мова: Збірник вправ і завдань: Навч. посіб. / В.Д. Ужченко, Т.П. Терновська, Т.С. Маркотенко . - К.: Вища школа, 2006. - 286 с.

5. Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики / Уклад. і гол. ред. В.Т.Бусел. - К.: Ірпіль: ВТФ "Перун", 2004. - 896 с.

Кобилянська Ольга Юліанівна

Виставка присвячена 155 річчю від народження української письменниці, громадсько-культурної діячки

Але Бог добрий, простить людям, хоч як вони його гнівають, хоч мордують одні одних, убивають, ошукують, присягають фальшиво, крадуть. Він все ще добрий для них. 

"Земля" (1902)

За словами майбутньої письменниці, вона закінчила лише чотири класи народної школи, тобто мала основу «для дальшого розумового розвою». Ольга Юліанівна багато займалася самоосвітою. Захоплювалася творами з соціології, політології та філософськими трактатами. Шукала себе в музиці (грала на фортепіано, цитрі, дримбі), непогано малювала і грала в театрі. Хотіла навіть стати професійною актрисою, але віддала перевагу літературі. Була людиною з європейським мисленням, її хвилювало питання емансипації — вважала його віянням часу, коли не лише проблеми особистого життя змушували жінку підняти голову і подивитися на світ по-іншому. Кобилянська одна з перших в українській літературі звернулася до відображення жінок-інтелігенток, які прагнуть вирватися з міщанського середовища. І при всьому тому вона залишалася справжньою жінкою. Цікавилася новинками моди, мала вишуканий смак. В юності була жагучою брюнеткою з оксамитовими очима і до глибокої старості зберегла струнку постать.