23 квітня - Всесвітній день книги та авторського права

О книго! Пресвята богиня!

Народу й роду берегиня!

Неопалима купина!

По всіх вертепах і яскинях

Великомученице, ти

Нас освіти і освяти!

(М. Старовойт)

Це один із знакових днів у нашому міжнародному календарі. Талант письменника - яскрава демонстрація духовного начала всього людства. Уміння висловити свої почуття і переживання, думки і образи, події і відносини, і багато чого, що так чи інакше зв’язується з людським світоглядом - справжній дар. Сказати і бути почутим, знайти розуміння і відгук у серцях вдячного читача - це мета будь-якого автора. Далеко не всім вдавалося досягти її. А деякі навіть випереджали свій час, будучи натхненниками і законодавцями нових підходів, і нових поглядів.

Книга - це незамінний носій інформації. Завдяки книгам ми не тільки отримуємо простий і зрозумілий доступ до ідей і знань, моральних і духовних цінностей, ми торкаємося до справжніх творчих досягнень та розумінню краси нашого людства. У світі багатого культурного різноманіття, саме книга є певним вікном у просторі і часі, що відкриває перед нами різні цивілізації і соціальні культури, історичні повороти і неминучий прогрес.

З цієї нагоди у нашій бібліотеці  представлено книжкову виставку.

 

 1. Авторське право на літературні та художні твори в Україні. - К.: Книжкова палата України, 2000. - 112 с.

2. Право інтелектуальної власності. - К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре ", 2004. - 672 с.

3. Засоби масової інформації. / Українське законодавство. - К. 2004. - 364 с.

4. Борис Грінченко . Вибрані твори в 2-х т. К.: Інтелект - АРТ, 2008. - 448 с.

5. Калинець І. Поезії. - Львів: ЛА, Піраміда, 2008. - 608 с.

6. Ройченко А.А. Одісея овідія. Історичний роман - Одеса: Маяк, 2008. - 420 с.

7. Легкий З. Тарасові страсті. Романи. - Львів, 2007. - 464 с.

8. Костенко Л. Записки українського сумашедшого / Ліна Костенко. - К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. - 416 с.

9. Українські думи / Упоряд. О.К. Артеменко. - К.: Техніка, 2011. - 160 с.

10. В. Королів-Старий. Чмелик навколо світу. - Львів "Світ Дитини". - 2010. - 230 с.

11. Гоян Я.П. Воскресіння Сонця: есе / Київ: Веселка, 2016. - 316 с.

12. Щербаківський Д.М. Козак Мамай: Мистецько-етнографічні праці / - Х.: Факт, 2008. - 512 с.

13. Оцет Л. Купівля і продаж авторських прав на літературні твори - К.: Основи 1996 . - 127 с.

14. Атаманчук Г.А. Основи інтелектуальної власності: курс лекцій. - Рівне: видавець Зень О.М., 2006. - 184 с.

15. Авт. права: Збірник офіц. матеріалів. - К.: Політвидав України, 1981. -301 с.

16. Існови інформаційного права України. - К.: Знання, 2009. - 414 с.

 

 

 

9 листопада день української писемності та мови

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.

Ліна Костенко

 

 

Щорічно 9 листопада вшановують пам'ять Преподобного Нестора Київського - упорядника Повісті минулих літ. Від 1997 ироку в цей день також відзначають День українької писемності та мови. До цієї дати в нашій бібліотеці представлення виставка.

 

 1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел. - К.: Ірпіль: ВТФ "Перун", 2004. - 1440 с.

2. Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В.М., Тароненко О.О., М.П. Заблюп - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Вид-во "Укр. енциклопедія"

3. Микитюк Оксана Сучасна українська мова: самобутність, система, норма: навч. посібник / О. Микитюк. - 5-те вид., зі змінами. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. - 440 с.

4. Ужченко В. Д. та ін. Сучасна українська мова: Збірник вправ і завдань: Навч. посіб. / В.Д. Ужченко, Т.П. Терновська, Т.С. Маркотенко . - К.: Вища школа, 2006. - 286 с.

5. Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики / Уклад. і гол. ред. В.Т.Бусел. - К.: Ірпіль: ВТФ "Перун", 2004. - 896 с.

435 років із дня смерті Івана Федорова

( 1525 - 1583 )

Іван Федоров - першодрукар, діяч слов'янської культури, а також гравер, інженер, ливарник. Деякий час займав посаду диякона церкви Миколи Гостунського. Займався викладанням грамоти. Закінчив Краківський університет і мав диплом бакалавра.

Друкарсько - виробнича діяльність Івана Федоровича мала великий вплив на подальний розвиток українського книгодрукуквання. Спадкоємцем традицій першодрукаря стала друкарня Львівського братства, що діяла протягом кількох століть.

З цієї нагоди в нас представлено книжкову виставку.

1. Запаско Я. Початки українського друкарства. Видаництво "центр Євпропи", - Львів, 2000. - 220 с.

2. Запаско Я. Першодрукар Іван Федоров, Видавництво "Каменяр", - Львів, 1964. - 112 с.

3. Грєзник М. Розповідь про книжку. Державне учбово-педагогічне видавництво "Радянська школа", - Київ, 1964. - 140 с.

4. Козачок В. Іван Федорович - львівський першодрукар, - Львів, 1998. - 18 с.

5. Ісаєвич Я. Першодрукар Іван Федоров на Україні, - Київ. 1964. - 36 с.

6. Приблянков В. Іван Федоров, Видавництво "Дніпро" -  Київ.  1974. - 240 с.

7. Першодрукар Іван Федоров та його послідовники на Україні. Збірник документів, видавництво "Наукова думка" - Київ. 1975. - 344 с.

8. Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН України, В.1 Збірник наукових праць, - Київ "Наукова думка", 1993.

9. Вісник книжкової палати № 4, 2004 с. 52 - 53

10. Вісник книжкової палати № 1, 2009 с. 38 -41

11. Бібліотекарство. Документознавство. Інформалогія № 2, 2010 с. 54 - 60.

12. Ісаєвич Я. Першодрукар Іван Федоров і винекнення друкарства на Україні. В ІІ, Львів. 1983. - 156 с.

13. Овчінніков В. Історія книги: Еволюція книжкової структури. - Львів. видавництво "Світ", 2005. - 420 с.

14. Тимошик М. С. Історія видавничої справи. Вид. ІІ, Київ 2007. - 496 с.

15. Огієнко І. Історія Українського друкарства, Київ "Либідь", 1994. 448 с.

16. Немировский Е. Иван Федоров . - М.: Наука 1985. 320 с.

17. Запаско Л.П. Львівські стародруки. Книгоднавчий нарис. Львів: Каменяр 1983. - 175 с.

18. Запаско Я. Ошатність української рукописної книги. Львів : Фенікс 1998 . - 136 с.

 

 

 

 

 

 

ван Федоров відомий як першодрукар, тому що саме він видрукував в 1564 році в Москві свою першу книгу — «Апостол». А у 1574 році уклав і надрукував перший східнослов’янський посібник — «Буквар» з граматикою. Друкарсько-виробнича діяльність Івана Федоровича мала великий вплив на подальший розвиток українського книгодрукування. Спадкоємцем традицій першодрукаря стала друкарня Львівського братства, що діяла протягом кількох століть.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/chim-vidomiy-ivan-fedorov/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Певний час займав посаду диякона церкви Миколи Гостунського. Займався викладанням грамоти. Закінчив Краківський університет і мав диплом бакалавра.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/ivan-fedorov-biografiya-skorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Іван Федоров — першодрукач, діяч східнослов’янської культури, а також гравер, інженер, ливарник. Певний час займав посаду диякона церкви Миколи Гостунського. Займався викладанням грамоти. Закінчив Краківський університет і мав диплом бакалавра.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/ivan-fedorov-biografiya-skorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Іван Федоров — першодрукач, діяч східнослов’янської культури, а також гравер, інженер, ливарник. Певний час займав посаду диякона церкви Миколи Гостунського. Займався викладанням грамоти. Закінчив Краківський університет і мав диплом бакалавра.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/ivan-fedorov-biografiya-skorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

100 років з дня Листопадового чину - повстання в м.Львові з метою проголошення ЗУНР

100 років з дня Листопадового чину повстання в м. Львові з метою проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР)

 

“Волею українського народу утворилася на українських землях старої Австро-угорської монархії Українська Держава. Найвисшою державною властю Української Держави є Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла владу в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави.”

Зранку 1 листопада 1918 року кожен львів’янин, що вийшов з дому на прогулянку, до церкви на День всіх святих чи навіть по справах, міг прочитати ці слова в оголошеннях на стінах львівських будинків. Над Ратушею вперше в історії майорів синьо-жовтий прапор. Стало зрозуміло: закінчилась епоха Габсбурґів. Українська Держава, проголошена напередодні, таки відбулась, та що буде далі – не міг сказати ніхто.

 

100 років від часу створення урядом України Директорії, яку очолили Володимир Винниченко та Степан Петлюра

Директорія відновила республіканський лад і демократичне правління в Україні.  Скликаний Директорією Трудовий конгрес, забезпечив широку представницьку основу української влади. У Паризькій мирній конференції, де вирішувалася доля учасників Першої світової війни, взяла участь українська делегація.

Політика Директорії УНР була спрямована на консолідацію українського суспільства. Її лідери намагалися врахувати вимоги політичних партій і суспільні очікування. За коаліційним принципом сформували уряд – Раду Народних Міністрів. Своєрідним компромісом стала політична система УНР, базована на принципі трудових рад, коли своїх представників у владу могли делегувати тільки «працюючі класи». Натомість у національному питанні взяли курс на розбудову незалежної держави. 1 січня 1919 р. Директорія затвердила закон про державну мову в УНР та закон про вищий уряд Української автокефальної православної церкви, за яким православна церква в Україні мала стати автокефальною. Ухвалили закон про запровадження державної української грошової одиниці – гривні, відповідно до якого з ужитку виводились російські грошові знаки, як царські, так і «керенки». Скасовували приватну власність на землю, яку оголосили «народним добром». За Директорії відбувається розширення дипломатичних зносин УНР, розвивається наука та культура. Одне з найвизначніших досягнень - проголошення Акта Злуки про об’єднання УНР і ЗУНР в єдиній соборній державі.

Однак в грудні 1918 р. без оголошення війни агресію проти УНР розпочала радянська Росія. Її війська швидко просувалися вглиб української території. 2 лютого 1919-го Директорія та весь державний апарат УНР змушені були спішно евакуюватися з Києва до Вінниці. Не витримавши тиску та ваги відповідальності, 10 лютого 1919 р. Володимир Винниченко подав у відставку. Головою Директорії став Симон Петлюра. Саме йому довелося очолювати українську державу в найдраматичніший період її існування. Вона в надтяжких умовах без зовнішньої підтримки продовжувала збройну боротьбу проти «червоної» та «білої» Росії. В листопаді 1920 р. залишки українських військ і державного апарату УНР під натиском переважаючої більшовицької армії змушені були відійти на територію Польщі.