8 травня День пам'яті та примиреня, присвячені жертвам Другої світової війни

Війна, війна! І знов криваві ріки! І грім гармат, і шаблі дзвін. Могили, сироти, каліки І сум покинутих руїн. 
     Олександр Олесь

 

з метою гідного вшанування подвигу Українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, посилення турботи про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань, утвердження спадкоємності традицій воїнів — переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідації суспільства навколо ідеї захисту України…установити в Україні День пам'яті та примирення, який відзначати щороку 8 травня

Цей день відзначають в Україні і в багатьох інших країнах світу. День встановлений Генасамблеєю ООН в 2004 році. Дату вибрали, тому що саме в цей день у 1945 році була оголошена капітуляція Німеччини у Другій світовій війні. В Україні цей день встановили тільки в 2015 році. А 9 травня відзначається як День перемоги над нацизмом. За законом вшановують пам'ять полеглих радянських солдатів та інших жертв нацизму, подвиги українського народу і шанують наш внесок у перемогу над нацизмом.

З 2016 року Україна відзначає 9 травня як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги). Пам’ятна дата була встановлена Верховною Радою 9 квітня 2015 року законом Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років в рамках голосування за пакет законів про декомунізацію.          
Ухвалений пакет законів про декомунізацію скасував Закон України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років». В Україні заборонили пропаганду, зокрема й публічне використання, комуністичної та нацистської символік. Окрім того, із законодавства зник термін "Велика Вітчизняна війна".          
Новий зміст відзначення Дня пам'яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні включає в себе:- переосмислення подій Другої світової, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого;
- рівне вшанування пам'яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об'єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (українців, євреїв та ін);
- перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь вшанування.        
Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За наші землі воювали дві тоталітарні системи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя.        
Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок Другої світової. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових і підпільників, понад 5 млн цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 мільйонів жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, значна частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) склали 8-10 млн осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 5,6 тис. мостів, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств.       
Сьогодні українці продовжують нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення. Ми акцентуємо увагу на персональних історіях українців-учасників війни, не лише вояків, а й тих, хто пережив її в тилу чи на окупованій території. Продовжуємо всебічне й об’єктивне висвітлення умов окупації, полону, повоєнного часу, щоб краще зрозуміти реалії того періоду. Розуміємо війну як трагедію та гуманітарну катастрофу, яка коштувала життя мільйонам людей, завдала непоправних втрат цивілізації та культурі. З однаковою пошаною говоримо як про солдат Радянської армії, так і про вояків Української повстанської армії та етнічних українців в складі інших армій – учасників антигітлерівської коаліції.       
Офіційним символом Дня перемоги над нацизмом, як і Дня пам'яті та примирення, є квітка червоного маку – загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів Другої світової війни. В Україні він використовується у власній стилізації, розробленій харківським дизайнером Сергієм Мішакіним. Гаслом обох пам'ятних днів є «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».
 
 З нагоди цієї дати у бібліотеці представленна виставка.
 
 
 
1. Дмитрук В. Вони боролися за волю України.- Луцьк: ВАТ "Волинська обласна друкарня", 2007.- 1070 с.
2. Грабець О. Командир групи УПА "Південь" полковник "Батько". - Коломия: Видавничо-поліграфічне товариство "Вік", 2001. - 216 с.
3. Косик В. Україна і Німеччина у другій світовій війні. - Париж - Нью-Йорк - Львів, 1993. - 660 с.
4. Гончарук П.С. Історія України / курс лекцій з найдавніших часів до початку ХХ століття . - Київ: "Центр учбової літератури", 2009. - 526 с.
5. Пасічник М.С. Істрія України / Навчальний посібник - Київ: Знання, 2005. - 736 с.
6. Лазарович М.В. - Історія України / Навчальний посібник - Київ: Знання, 2008. - 688 с.
7. Явожко. Спогади в'язнів польського концетраційного табору / до друку підготували: Б. Гук і М. Іваник, - Перемишиль - Торонто - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2007. - 368 с.
8. Архіви окупації. 1941-1944 / Держ. ком. архівів України; Упоряд. Н. Мановська. - К.: Вид. дім "Києво - Могилянська академія ", 2006. - 872 с.
9. Моргун Ф.Г. Сталінсько - гітлерівський геноцид українського народу. Факти і наслідки. - Вид. четверте, перебудоване і доповнене. - Полтава% Дивосвіт, 2008.- 296 с.
10. Курилишин К. Українське життя в умовах німецької окупації (1939 - 1944 рр.) - Львів, 2010. - 326 с.
11. Фрейшин - Чировський. Нарис політичної і сторії України - Львів, 1997. - 248 с.
12. Шелест П."Справжній суд історії, ще перереду". Спогади, щоденник, документи, матеріали. / Упоряд: В. Баран та ін.; За ред. Ю. Шаповала. - К., Генеза, 2004. - 808 с.
13. Велика Вітчизняна війна: ціна перемоги / Т. Дерев'якін // Економіка України, 2000 № 5 ст. 52-58
14. Велика Вітчизняна війна: витоки, ресурси і зброя перемоги / Т. Дерев'якін // Економіка України; 2010 № 5 ст. 30-45
 

 

День української писемності та мови святкують 9 листопада

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову

Ліна Костенко

 

20 цікавих фактів про українську мову:

  1. Двоїна – втрачена ознака української мови, про яку сьогодні мало хто знає. Наприклад, казали не «два слова», а «дві слові». Двоїну примусово вилучили у 1933 році, задля знищення рис української мови, які відрізняли її від російської.
  2. В українській мові існує три форми майбутнього часу: проста, складна і складена.
  3. У 1918—1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки. Так, значно ширшими були межі поширення української мови раніше. Слід лише поглянути на мовну карту 1871 р., де солов’їна розлітається «Від Сяну до Дону».
  4. Українська мова тісно пов’язана зі старослов’янською — спільною мовою предків всіх сучасних слов’ян. І так, слов’яни – це мовна група, тобто країни, які об’єднує перш за все мова.
  5. За доведеними результатами дослідження вченого В.Кобилюха, наша мова сформувалась ще Х-IV тисячоліттях до нашої ери. Тож походження багатьох слів слід шукати в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах. Адже вони виникли значно пізніше за українську
  6. Надавати усім словам зменшувально-пестливуформу – це мабуть не тільки особливість мови, а й особливість нашого народу. Навіть державний гімн містить пестливі слова типу «сторонці». Та що там, навіть «воріженьки» у нас звучить надзвичайно лагідно.
  7. Попри пестливе звернення до воріженьків, українці все ж сильний народ, який вміє за себе постояти. Про це свідчить словник синонімів, у якому найбільше синонімів, аж 45, має слово «бити».
  8. Найбільша кількість слів в українській мові починається з літери «П». Найменш уживаною виявилась літера «Ф». У більшості випадків, слова які починаються з цієї літери, запозичені з інших мов. А ви ніколи не помічали, як старенькі люди вимовляють замість «Ф» – «ХВ»? (фіртка – хвіртка, фанера – хванера, Федір – Хведір).
  9. 7 відмінків іменника, до яких ми звикли, вирізняють українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний відмінок, існує лише в граматиці древніх мов: латині, грецькій та санскритській граматиці.
  10. В українській мові дві букви «г». Раніше, одна із них, яка позначається як «ґ», була вилучена з уживання, але в 90-ті роки знову увійшла в українську мову.
  11. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.
  12. Починаючи з вісімнадцятого і до дев’ятнадцятого століття в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма! Тому за кількістю орфографії українська мова перевершує навіть найскладнішу – монгольську.
  13. В кінці шістнадцятого — напочатку дев’ятнадцятого століть в Україні використовувалася система письма під назвою «козацький скоропис», у якій начертання деяких букв відрізнялися від прийнятих у кирилиці.
  14. Українська мова має напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс). До округу входить Чикаго разом з передмістями. А українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у даній місцевості.
  15. В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря. Частково вони присутні й у інших слов’янських мовах, чого не скажеш про російську.
  16. Найдовше слово в українській мові – «дихлордифенілтрихлорметилметан». Назва хімікату для боротьби з шкідниками складається аж з 30 літер!
  17. Сучасна українська мова налічуєблизько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються до сьогодні.
  18. Івана Котляревського не дарма вважають основоположником нової української мови.Офіційно вважається, що саме після видання його «Енеїди», наша мова була прирівняна до літературної.
  19. Значна кількість вживаних до сьогодні українських слів та мовних коренів прийшли до нас ще з часів трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні дохристиянських часів та значний слід у древньо-індійській мові — ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тисяч років.

Щорічно 9 листопада вшановують пам'ять Преподобного Нестора Київського - упорядника Повісті минулих літ. Від 1997 ироку в цей день також відзначають День українької писемності та мови. До цієї дати в нашій бібліотеці представлення виставка.

 

 

26 квітня - День Чорнобильської трагедії. Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф

26 квітня 1986 року вогонь Чорнобиля опалив землю і душі мільйонів громадян. Аварія на ЧАЕС — найбільша техногенна катастрофа за всю історію ядерної енергетики у світі, яка змінила радіаційну обстановку, екологію, долі людей не тільки на європейському континенті, а й у всьому світі. У 2003 році Генеральною Асамблеєю ООН 26 квітня проголошено Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. З метою гідного вшанування подвигу учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС наша бібліотека підготовула виставку.

Чорнобильські дзвони у душах гудуть…

Чорнобиль! На сполох давно вже не б’ють…

У вічність пішли молодими герої…

О світе, благаю, хоч їх не забудь!

 

1. Всеукраїнський науково-популярний журнал / Безпека життєдіяльності №4, 2016 с. 32-38.

2. Всеукраїнський науково-популярний журнал / Безпека життєдіяльності № 4, 2018 с. 30-35.

3. Всеукраїнський науково-популярний журнал / Безпека життєдіяльності №4, 2017 с. 32-34.

4. Надзвичайна ситуація № 4, 2005 с. 56-59.

5. Надзвичайна ситуація № 10, 2005 с. 14 - 16.

6. Надзвичайна ситуація № 12, 2005 с. 18-19.

7. Науково - виробничий журнал / Охорона праці № 4, 2006 с. 37-40.

8. Науково - виробничий журнал / Охорони праці № 4 / 2015 с. 58-60.

9. Науково - виробничий журнал / Охорони праці №5 / 2016 с. 18-21.

10. Гусєв О.П. 25 років віч-на-віч з "Чорнобилем". Документально - публіцистичний твір. - К.,

11. Михайло Загреба Пропусти Чорнобиль крізь серце. - Київ, 2002. - 220с.